Тролейбус їхав вулицями весняного міста. Спостерігати, як міняються картини за вікном, напевно, цікаво всім, а для юних пасажирів вікно тролейбуса — ще й вікно у світ, сповнений невідомого.
Тролейбус зупинився на площі — навпроти статуї вождя світового пролетаріату. Хлопчик років п’яти, що сидів біля вікна, спитав: «Мамо, хто це?» — «Ленін». — «А Ленін — герой?» — «Ні». — «Тоді навіщо йому пам’ятник стоїть?» На деякий час мати хлопчика зніяковіла, не знаючи, що відповісти, потім сказала: «Виростеш — усе дізнаєшся».
Цікаво, а що б на це «дитяче» запитання відповіли державні мужі? Поки що вони зайняли дуже зручну для себе позицію — обійти його мовчанням. Нехай батьки, вчителі шкіл намагаються пояснити дітям незрозуміле. «Уроки демократії», які викладають політики, грунтуються нібито на результатах соціологічних опитувань і громадської думки. При цьому не уточнюється, що суть питання не в долі бронзових статуй і табличок з назвами вулиць, а в системі суспільних цінностей і орієнтирах для молоді. Перефразовуючи відоме прислів’я про голову риби, почесті антигероям свідчать про ступінь свіжості ідей, продукованих політичною елітою. Рука бронзового вождя — дороговказ до ЄЕП: «Правильною дорогою йдете, товариші!»
П’ятирічна дитина переконана, що пам’ятника на міській площі гідний лише герой. Однак ті, кому сьогодні немає 18 років, не можуть брати участь у соціологічних опитуваннях і голосувати на виборах. Недалекоглядні політики орієнтуються тільки на ЕЛЕКТОРАТ. Така однобока, кон’юнктурна позиція може викликати великі стратегічні прорахунки. Йдеться не тільки про увічнення антигероїв, а й про підхід до розв’язання ключових питань. Підхід, «завдяки» якому, наприклад, Україна по суті не має української книжки, українського кіно, її інформаційний простір окупували інші держави.
Розшаркування перед електоратом з підлесливим: «Чого бажаєте-с?» — це політика флюгерства, коли слуги народу виступають у ролі лакеїв електорату. Замість прапора на вежі «сеньори» прикріпили флюгер, щоб уловлювати коливання громадської думки. Так, її треба знати, вивчати, враховувати, але не для виправдань політичної доцільності, а для того, щоб спробувати виправдати надії нових поколінь. Надії на європейський вибір, демократію та цивілізовані правила гри в економіці. На параді брехні в руках прапороносців хитаються флюгери. Хитаються, підлаштовуючись під вітер, який дує з території сусідньої держави. Ніякої багатовекторності не існує. Є вибір. Із флюгером у руці задкувати розбитою єепівською колією. Зі Знаменом йти вперед — шляхом здобуття європейських цінностей.
