За два з гаком роки повинні відбутися вибори Президента, через чотири — ми повинні будемо обирати парламент. Тому у нас, — рядових виборців, вже зараз повинна почати формуватися думка про кандидатів на ці відповідальні посади.
Оскільки головна мета опозиції — прихід до влади, то вона не на словах, а на ділі має доводити вже зараз, що її морально-культурний і професіонально-якісний рівень значно перевершує рівень чинної коаліції.
У зв’язку з цим виникають деякі запитання до чинного уряду. Під час перебування при владі Юлії Тимошенко 2005 р. було піднято ціни на м’ясо, цукор, картоплю та інші продукти в два і більше разів. При середньорічному споживанні м’яса 2005 р. на одну людину припадало 39 кг, цукру — 38 кг, картоплі — 133 кг. А при чисельності населення 47,3 млн. осіб, у тому числі, міського (32 млн. осіб), мешканці України недорахувалися в своєму родинному бюджеті 18,7 млрд. грн., купуючи м’ясо, 3,6 млрд. грн. купуючи цукор і 8,5 млрд. грн. купуючи картоплю. Лише за цими продуктами сума становила 30,8 млрд. грн., а якщо врахувати й інші продукти, то цифру потрібно, як мінімум, подвоїти. Цікаво, хто з керівників держави збільшив свої банківські рахунки завдяки цій «грі» з цінами. Адже те, що це була «гра», не викликає сумніву той факт, що зараз ціни на ці продукти значно нижчі, ніж були за прем’єрства Юлії Тимошенко.
Як до, так і після затвердження на пост прем’єр-міністра, Юлія Володимирівна неодноразово запевняла нас, що піклується про благополуччя ветеранів війни і праці, пенсіонерів і простих трудівників.
Однак, при зміні глав уряду, не було скасовано Тимчасову методику Пенсійного фонду від 20.01.04 р. №85/8684, яка, перефразувавши економічний показник «середня заробітна платня працівників, зайнятих у галузях економіки України» на «середня заробітна платня працівників, зайнятих у галузях національної економіки для призначення пенсій», грубо порушила статтю 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.03 р. №1058-IV), але було підписано постанову Кабміну (від 11.05.05 р. №341).
У цій постанові для розрахунку коефіцієнта збільшення пенсій у зв’язку зі зростанням зарплатні 2004 р., в порівнянні з 2003 р., застосовується показник «середня заробітна платня працівників, зайнятих у галузях економіки України». Пенсії було збільшено на 5,5%, якщо ж бути послідовними й застосовувати показник середньої зарплатні згідно з тимчасовою методикою Пенсійного фонду, то збільшення мало становити 8,1%.
Завдяки такому вільному поводженню з законом і тимчасовою методикою близько 13 млн. пенсіонерів на кожні 100 грн. пенсії недорахувалися 2 грн. 60 коп. або загалом по країні — 1,5 млрд. грн.
А хіба, знаючи про порушення закону України і прийшовши до влади, прем’єр-міністр не повинен привести нормативні документи у відповідність із законом? Більше того, будучи при цьому економістом з вищою освітою, повинен дати вказівку про застосування, як для нарахування пенсій, так і для їхнього перерахунку в зв’язку зі зростанням зарплатні, єдиного економічного показника.
У газеті «Голос України» від 20.03.07 р. №48 у зверненні до Президента народний депутат І. Бокий просить главу держави дати публічну відповідь, чи здійснювалися за час прем’єрства Юлії Тимошенко списання боргів у сумі 8 млрд. грн. з корпорації ЄЕСУ раніше очолюваної нею чи ні. І якщо це неправда, то чому вона з 13.09.05 р. до цього часу не оскаржила звинувачення Президента в судовому порядку? А якщо правда, то як бути з моральним обличчям лідера опозиції?
Як вчинила б Тимошенко в подібному випадку, щодо прем’єр- міністра, будучи главою держави? Чому вона до цього часу публічно не спростувала своєї причетності до злочинних махінацій П. Лазаренка і чи буде вона в судовому порядку опротестовувати публікації в газеті «Голос України» від 27.02.07 р. і в «Газеті 2000» від 0203.07 р., (стаття «Про що свідчить PACER»)?
Цього року вона відвідувала м. Єрусалим і його святі місця. Київ є колискою православ’я не лише для нас, але й для слов’ян, що живуть у інших країнах. Враховуючи події осені-зими 2004 р., щоб уникнути в майбутньому масового розміщення біотуалетів і сміттєвих баків на святих історичних вулицях центру Києва, як наш уряд дивиться на пропозицію виділити для подібних заходів площу на околиці міста, а через декілька років перенести столицю в одне з міст центральних областей України (за прикладом Казахстану) з розміщенням там усіх трьох гілок влади. Це припинить знищення святих місць Києва і його забудову. Чи ініціюватиме Тимошенко такий закон?
Зараз Юлією Володимирівною активно проводиться робота з організації дострокових виборів у народні депутати. Якщо взяти до уваги те, що в державному бюджеті на 2007 р. не враховано витрати на це, як прем’єр-міністр дивиться на те, щоб ухвалити закон про фінансування дострокових виборів? У цьому законі слід би передбачити, що фракція чи група фракцій, яка вимагає дострокових виборів протягом трьох місяців збирає кошти для їхнього фінансування згідно з кошторисом ЦВК збільшеним на 20% на випадок непередбачених витрат.
При цьому кошти перераховуються на рахунок ЦВК лише громадянами України. У випадку якщо фракції (партії, блоки), ті, що ініціювали проведення дострокових виборів наберуть загалом 50% голосів від загальної чисельності виборців, то наступного року в держбюджеті передбачається зібрана сума, яка повертається фізичним особам, що фінансували вибори, в іншому випадку, ці кошти не закладаються до бюджету і не повертаються.
Всі поставлені вище питання — це не просто цікавість. Дуже хочеться, щоб замість старої не з’явилася нова приказка «хотілося як краще, а вийшло гірше, ніж завжди». Хотілося б, щоб Юлія Тимошенко відповіла на них публічно.
