Здається, в українських часописах, радіо- і телепередачах незабаром зовсім зникнуть українські слова і мовні звороти — все заполонить журналістський суржик із набором іноземщини. Ясна річ, у кожній сфері спілкування є свій жаргон (до речі, слово французьке) зі специфічними словами і фразами. Але журналісти працюють для широкого загалу, тому повинні бути обережними зі специфічною лексикою. Чому ж вони так полюбляють, особливо останнім часом, іноземні слівця, іноді навіть не розуміючи їхнього значення?
Улюблене словосполучення більшості ЗМІ «ноу-хау» чомусь почали вживати у значенні «нове, новизна», хоч воно в перекладі українською мовою означає «знаю як». Це специфічний термін, прийнятий у патентній справі, яким визначається метод, можливість втілення на практиці чогось запропонованого нового. Але він не є замінником «новизни», хоч «ноу» (знаю) за звучанням і близьке до слова «нове». Утім, цей вислів тулять до будь-якої нової пропозиції. Причому так ототожнили багаторазове вживання з новизною, що навіть деякі вчені у своїх статтях замість «нове», «патент», «винахід» почали вживати абсолютно недоречно «ноу-хау».
Колись було два різних поняття «центр» та «епіцентр». Останнє означає поза центром, під центром, над центром. Перша атомна бомба вибухнула в епіцентрі Хіросіми, тобто високо в небі над цим містом. Але слово «епіцентр» так сподобалося журналістам і філологам, що вони вирішили його навіть узаконити в іншому значенні — переносно, книжно: «місце, де з найбільшою силою щось проявляється» («Словник української мови», т. 2, Київ, 1971, с. 484).
Заїжджі російські журналісти, які за декілька років життя і публічних виступів в Україні не вивчили жодної фрази українською мовою, вживаючи російську, ще нашпигують свої виступи іноземними слівцями. Наприклад, Євген Кисельов полюбляє латинське «вокс популі» замість «голос народу». Латина була колись мовою міжнародного спілкування, і кожна людина з вищою освітою знала цю просту, легку для вивчення мову. На жаль, вона сьогодні витіснена складною англійською. А деякі латинські вирази навіть українізувалися: «аква-віта» — вода життя стала для українців «оковитою» — горілкою. Сьогодні ж намагаємося українізувати англійську. Ми вже не спостерігаємо, а «моніторимо», маємо «прайм-новини», «муз-ньюс», «ньюс-мейкер», «піар», «шарм», «дрес-код», «віп», «спа», «тренд», «бренд», «хоспіс», «дистриб’ютор», «шоу», «месидж». Невже немає українських відповідників? Є, але навіщо лізти в словники, завдавати собі клопоту? «Піпл схаває» будь-яке «ноу-хау». Якось за радянських часів, працюючи над технічною книжкою українською мовою (1988 р.), я не зміг знайти українського відповідника російському слову «ячейка». Запропонована редактором «комірка» якось не пасувала до напіввідкритої «ячейки». І лише нещодавно я знайшов чудове українське слово «чарунка».
Українські журналісти, перш ніж застосовувати іноземне (влучне, як вам видається) слівце, знайдіть українське, ще більш влучне, а головне — зрозуміле для всіх українців.
