(відгук на матеріал Маші ТОМАК «Коло джазу», «День», четвер, 1 листопада 2007 р., №188)
Дуже цікава новина про український етноджаз. Українські народні мелодії є дуже гнучкі, й багато композиторів використовували й використовують їх як теми для своїх творів. Варто хоча б згадати «Квартет Бетховена» Розумовського, в якому композитор використав українські мелодії, перший раз використав їх у формі фуги. «Ой не ходи, Грицю...» — під мелодію цієї пісні довгі роки в західній частині Польщі співали її гімн, а також можна було почути цю пісню у джазовій версії в 1960-х роках. Інша пісня, «Їхав козак за Дунай», своєю ритмікою захоплювала багато аранжувальників. На уроці композиції я взяв мотиви цієї пісні у шкільній задачі. Мій учитель, славний композитор Генрі Ковел, був так захоплений мотивом, що пообіцяв створити на його ритмічній основі власний твір.
Чув я також сучасну китайську обробку американських пісень, виконану традиційними інструментами, і потрібно сказати, що це було дуже цікаво. Пісня зберегла свою оригінальність, будучи «одягнена» в китайський жупан звукових відтінків. Народна музика стає все привабливішою. Але використання її як теми у нових формах і в новій звуковій системі входить у нову творчу сферу так довго, як відтінки віддзеркалюють її походження.
