Епос і символ пострадянського життя — бігборд — візуальна, інтелектуальна концентрація нашого убозтва. Якщо раніше люди писали один одному листи й малювали на парканах різні дурниці, то тепер... Тепер листи мало хто кому пише. Залишили у спокої й паркани. Усе тепер можна, все напоказ, розхриставшись, привселюдно — на бігбордах! Можна поблажливо поставитися до передвиборних рекламних щитів — у них хоча б є мета. Але з якою метою, наприклад, була вивішена реклама: на величезному полотнищі, пофарбованому в ядучі кольори — фігура прекрасної Венери Мілосської без рук. І поряд — багатозначний напис величезними літерами: «Ріжемо все!» Так виглядає нині реклама різальних дисків Запорізького абразивного комбінату. От уже, дійсно, «хорошого стає все більше» — це з іншого рекламного бігборда...
Адже питання в тому, що краще — ховати все ганебне й недостойне чи афішувати його? Але краще все-таки намагатися не допускати його не лише у своє життя, але й у свою свідомість.
