Дивлюсь я на партії та й думку гадаю, чому я не голова чи хоча б секретарчик генеральний якої-небудь з них. Ех, а яка б у мене була партія!
А як же існуючі партії? Невже ж їх не недостатньо? Так. Недостатньо.
У мене непогана колекція партійних програм. Таке враження, що програми писались тільки для реєстрації партій. Коли б можна було створити партію без програми, то у багатьох партій їх би просто не було. Ще Шолохов писав: «У каждого человека изюминка должна быть». Так в більшості партій ізюминок як раз і нема.
А як би до партійних програм застосувати вимоги, як до винаходів, то не багато партій пройшли б реєстрацію. Винахід має бути новим, мати суттєві відмінності від всіх раніше відомих рішень і давати позитивний ефект. Про позитивний ефект поки що промовчимо.
Вважається, що фундаментальних політичних ідей всього сім (може, я ці ідеї знаю, тільки не підозрюю, що вони фундаментальні). Партії просто комбінують їх в різних варіантах. Тобто всього сімома партіями можна весь політичний діапазон перекрити. Правда, при цьому потрібно зобов'язати партії впроваджувати свої програми в життя і розпускати партії за пасивність, за неведення боротьби. Хто буде партії контролювати і судити? Хай вже краще буде багато партій.
Відсутність суттєвих відмінностей між партіями проявляється в легкості, з якою вони вступають в союзи та блоки. Ну та годі.
Не тільки повторюваність ідей дратує, а їх відсутність. Таке враження, що у нас партії створюються не під ідеї, а під гроші. В програми вносяться елементарні речі, наприклад: національна валюта має бути стабільною.
В умови патентоспроможності входить не тільки новизна, але й виконуваність (здійснюваність). Програма партії повинна містити не просто постановку задачі, а вказувати конкретний шлях вирішення чітко зазначеними засобами. Іншими словами, програма партії повинна мати строгість математичного алгоритму. А вже народ розбереться, яких цілей можна досягти цими засобами (ті, що партії декларують, чи протилежні). Люди зрозуміють, кому саме впровадження даної програми дасть позитивний ефект. Ну, не можна в програмі писати щось на зразок: щоб у всіх все було «харашо». Це ж не застольний тост.
Коротше, багатство вибору у нас тільки вдаване. Політичний діапазон перекритий не всюди. Я сам маю восьму фундаментальну ідею, та що я зроблю без грошей? Як я на базі цієї ідеї створю партію? Ось така у нас демократія.
А там, де все ж політичний діапазон перекритий, то перекритий погано. Тобто вивіска висить: за цим парканом йде будівництво світлого майбутнього. Будівництво веде така-то партія, виконроб такий- то. А заглянь у шпаринку — нічого там не йде. Тільки землю даремно порили.
