Тлумачення поняття «хабар» у нашому законодавстві є далеко не однозначним. З одного боку, хабаром можна, за бажання, визнати й зовсім невинний подарунок у вигляді квітів, коробки цукерок або пляшки шампанського. А з іншого боку, навіть велику суму грошей можна (теж за бажання, або за той же хабар) не вважати хабаром, коли вона вручена не «посадовій особі». А в трактуванні наших законодавців та юристів посадова особа — це далеко не кожна людина, яка працює на будь-якій посаді. У зв'язку з цим починаєш розуміти, чому англійські законодавці визнають хабаром «усе, що неможливо з'їсти і випити за 40 хвилин».
Чому ж дають? Знову ж таки, через двозначність законодавства. Чиновник може взяти чи не взяти — і в тому і другому випадку буде правий. Цікаво, що український чиновник останнім часом рідко коли, навіть за великий хабар, іде на порушення закону — і без цього в нього достатньо можливостей заробити на «кусень хліба з маслом». І якщо є дві сторони, одна з яких готова дати, а друга — взяти, і таким чином вони поєднані спільним інтересом, то боротися з таким видом хабарництва справа марна. Тут потрібно змінювати законодавство, вилучати з нього ті ж двозначності, які годують чиновника.
Однак найбільш цинічними є хабарі, які вимагають у хворих наші медики. Пояснення медиків, з якими довелося поговорити тет-а-тет, різні. Від «голодний хірург не зможе якісно зробити операцію» — до «кваліфікована праця потребує відповідної винагороди». І якщо з першим можна ще погодитися, то ось з другим... Кваліфікація або є, або її немає, і від грошей це не залежить.
Найголовніше, що з цим можна було б покінчити дуже просто: достатньо, для прикладу, посадити куди слід деяких хабарників у білих халатах за ненадання вчасної допомоги хворим. До речі, досить значний відсоток летальних випадків, що настали через невчасне або неякісне надання допомоги хворому, який уже перебував у лікарні, — з тієї причини, що комусь не заплатили. Однак займатися їх розслідуванням правоохоронці не хочуть часто через те, що експертами в цих справах виступають самі медики і що тут спрацьовує корпоративна солідарність. Тому я глибоко сумніваюся, що хабарі зникнуть, коли лікування стане платним. Тут головна причина не в матеріальному становищі, а у свідомості та звичках.
Тож на першому етапі боротьби з хабарництвом треба усунути двозначність у законодавстві й строго його дотримуватися, караючи хабарників незалежно від особистості. Однак сподіватись на це в суспільстві з низьким рівнем моралі, щонайменше, наївно. Риба псується з голови, і щоб припинити цей процес, треба: або видалити центри гниття, або (пробачте за кровожерність) голову відрізати. Є ще й терапевтичні методи лікування, але для цього, знову ж таки, потрібні бажання «хворого» і досвідчений лікар.
