Серед українських партій є кілька народних і навіть народно-демократична, тобто народно-народовладна. Згадування народу в назвах партій і політичних блоків прийнято вважати доказом корисності для нього. Хоча насправді деякі партії можуть бути для частини населення й антинародними.
Звання «народних» партії, на відміну від артистів, присвоюють собі самі. Припускаю, що процес утворення таких партій завершиться появою чогось на зразок НННДНППУ — Найбільш Народної, Найбільш Демократичної, Найбільш Прогресивної Партії України.
Водночас, якщо не помиляюся, жодна партія не провела з’їзду, а Верховна Рада — спеціального засідання чи парламентських слухань, присвяченого пошукам рішень, пов’язаних із тим, як можна припинити вимирання українського народу (адже за 15 років чисельність населення зменшилася приблизно на п’ять мільйонів.)
Депутати Верховної Ради отримують величезні зарплати, захищені депутатським імунітетом і не мають стимулів для поліпшення життя звичайних громадян. Доводилося зустрічати людей, які люто ненавидять усіх народних депутатів, клянуть їх.
За таких обставин багатьом виборцям було неймовірно важко визначитися, за яку з півсотні партій голосувати. Збірників із програмами партій, біографіями кращих, перших у списках, партійців практично не було. Як не було у виборців і можливості усвідомлено, щиро визначити, які ж політичні сили, пройшовши в парламент, зможуть шляхом прийняття тих чи інших законів поліпшувати життя нашої держави. Політична реклама — не орієнтир по впливу на споживачів вона — гірша з реклам.
Думаю, всі українські громадяни хочуть, щоб Україна була державою процвітаючою, тому на виборах хотілося б приймати правильні рішення. На мій погляд, імовірність помилок можна було б зменшити з введенням у виборчі бюлетені графи «утримався». Та й людина, яка не визначилася з вибором, не голосувала б проти всіх, як звичайно, а «утриманістю» свідчила б про недолік необхідної інформації, про низьку її якість, що й змушувало б у майбутньому її поліпшувати.
