Слово про «Свободу слова»
На фоні політичного крикливства й тріскотні, що набирають оберти з кожним днем, які нас лякають (лякав Сталін, лякав Гітлер, а тепер свої) походами на Київ і так далі, статті у вашій газеті підкуповують серйозністю й спонукають до роздумiв. А крикунам хочеться сказати: зупиніться! Не робіть людям психологічного Чорнобиля! Набридло марнослів'я на «Свободі слова» певної частини учасників, які з будь-якого приводу говорять одні й ті ж фрази. Про гальорку (яка «хороша» в театрі, бо завжди відрізняється об'єктивністю) і говорити нема чого. Іноді аплодують тоді, коли треба червоніти.
На це, виявляється, є гроші. Цікаво, хто фінансує «Свободу слова»? Мої друзі вже перестали дивитися цю передачу, яка дозволяє ображати опонентів і нескінченно брехати. Народ не хоче ворогувати й тільки в єдності наша сила.
Із Ісаака Фефера:
Дружба
Тот, кто с товарищем дружен,
Вдвое умней и сильней.
Пусть нам примером послужит
Дружба ветвей и корней
Про залежність незалежної України
Коментар до публікації Миколи СІРУКА «Дмитро ТРЕНІН: «Росія та США впливають на вибір України як своїм прикладом, так і своїми діями. Але...», «День», №32, четвер, 22 лютого 2007 р.
Тяжко погодитись iз твердженням, що сучасна Україна залежить від себе самої. Це, очевидно, означало б, що вона вже самостійна з будь-якої точки зору. Кожен патріот України цього бажає. Однак тиск Росії на Україну ведеться під різними кутами, щоб примусити її стати покірливою, не НАТОвським сусідом нової, пострадянської російської імперії. Крім залежності України від російських енергоресурсів, на її землі втішаються проросійські клани, які нахабно вмішуються в її суверенітет. Неможна не помітити, що голова українського уряду провадить політику вилучення душі від України. В його закордонних поїздках раптом ігноруються українські спільноти. Не виділяються їм фонди у бюджеті на 2007р. на підтримку їхньої культурної ідентичності, а що найважливіше — ніякої фінансової допомоги на своїх землях академічним і мистецьким установам, які вже довго мусять самотужки відновлювати і вирощувати українську національну культуру.
Яка влада нам потрібна?
Хто за парламентську республіку, хто за президентську... А, може, досить вже ділити все: повноваження, всілякі пости, Україну взагалі?.. Що з того, якщо ми виграємо чи програємо все це в черговий раз і позбавимося, при цьому, довіри людей? А ми — таки її позбавимося, якщо без кінця наполягатимемо на тій ідеї, що спочатку потрібно завоювати владу, а потім уже починати щось робити для наших співгромадян. Та поки ми будемо її знову завойовувати й стверджувати, мабуть знову всім захочеться лише відпочивати, розважатися і проявляти благодушність у цій своїй владі... Будь-яка конституція — зовсім не об'єкт якихось зацікавлених владних себелюбних маніпуляцій. Вона нагадує нам, завжди лише про владу іншу — вищу, основну, глибинну й природну, про яку сьогодні ми ще дуже й дуже мало маємо уявлення... Таку владу ніхто ніколи не ділить, з нею не сперечаються, не ігнорують! Адже вона або вже вся є, або її немає!..
Про телевізійні новини й шкідливість куріння
У суботу, 17 лютого, глядачам другого каналу повідомили, що написи на сигаретних пачках про шкідливість куріння завдають шкоди: від них, на думку вчених, курці ніби налаштовуються на неминучість хвороби й дійсно занедужують.
Це все одно, — сказав автор відеосюжету, — що людина говорить: «Я вбивця!». І починає вбивати».
Чоловік на екрані розстібнув одяг, під яким на грудях була табличка з написом про страшний рід його занять, і почав стріляти з автомата по перехожих. Скільки вчених зробили такий висновок, чи є у них опоненти, глядачам, не сказали.
Дивно так виходить, що, якщо повірити вченим, небезпека зростає від попередження про неї. Чи це насправді так у цьому випадку, можливо, вдалося б установити внаслідок багаторічних дорогих наукових досліджень.
Правда, при розв'язанні цієї проблеми зараз вчені будуть, як мені здається, нагадувати персонажів оповідання Джанні Родарі, герой якого за завданням Академії наук, сидячи в м'якому кріслі й п'ючи пиво, вивчав у різних країнах поведінку церков. Дружина вченого їздила всюди за ним, щоб написати дисертацію про поведінку чоловіків, які спостерігають за поведінкою церков.
Кому й для чого знадобилося давати в ефір цю новину? Не знаю. Вона вигідна власникам тютюнових фабрик і тим, хто вирощує та продає тютюн.
Ці люди були б раді, якби на сигаретних пачках робили написи про цілющість тютюнового диму. Можливо, знайшлися б вчені, готові доводити корисність такої брехні. Адже навіть замовчання небезпеки, коли є можливість попередити про неї — це підлість!
Iз життєвого досвіду відомо, що той, хто відмовився від куріння, виглядає набагато молодшим і красивішим. Заради цього варто подолати принизливу звичку добровільно вдихати отруйний тютюновий дим.
Працівникам же телебачення слід, по-моєму, серйозніше ставитися до вибору новин для ефіру й обов'язково повідомляти глядачам прізвища укладачів меню новин і текстів для ведучих.
