Зауваження до статті Тетяни ПАЛЛАДІНОЇ «Ода чи некролог київським каштанам?»
Професор, доктор біологічних наук Тетяна Палладіна сумує з приводу природного зникнення — через хвороби — кінського каштана в Києві. Символом міста його зробили кілька десятиліть тому, а завезли кінський каштан до нас приблизно два століття тому. Навіть до герба долучили. Слава Богу, що цей герб замінили. Від цього не сталося катастрофи. Автор згадує, що бачила у Валенсії безліч каштанів, заперечує проти заміни каштанів у Києві магноліями, гінкго білоба. І не потрібно це робити, бо це південні дерева. Вони не приживуться на північних територіях України. Так, як і відштовхує кінський каштан природа в Києві, Житомирі. На півдні Європи, у тому числі у Валенсії, ростуть європейсько-кавказькі справжні каштани (Castanea sativa). Їх ще називають їстівними каштанами. Не дивно, що на півдні Європи його доглядають. Смажені каштани там продаються, як горішки, арахіс в Україні. У нас є приказка: «загрібати жар чужими руками», а в Європі існує її варіант: «тягнути чужими руками смажені каштани». І не слід плутати кінський і їстівний каштани. Вони чужинці в Києві. А північний кордон розповсюдження їстівного каштана проходить по лінії Прага — Краків — Львів — Київ. Тому краще посадити в Києві липи, акації, клени. Коли вони цвітуть, аромат на вулицях неповторний! А кінський каштан? Восени двірники збирають листя. Через кілька днів воно всихає, зменшується в об’ємі. Для вивезення листя потрібно після цього менше автомашин. Листя піде на перегній. А що робити з плодами кінського каштана? Їх ніхто не їсть. А їстівні каштани, про які згадує автор, у Валенсії можна в найгіршому разі віддати на корм тваринам. Місцеві види дерев не потребують лікування, як це нині треба робити з кінським каштаном у Києві та моєму рідному Житомирі. Навіщо витрачати зайві кошти на лікування каштанів, коли природа шляхом відбору витісняє його з нашої території? Зник старий герб Києва. Кінський каштан теж щезне. Побачимо його в ботанічному саду, як магнолію, пальму. А на вулицях хай цвітуть липи.
