Цього тижня Україна приймала на своїй території зарубіжних гостей. Ялтинський саміт Україна — ЄС, візит міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера — все це, в контексті нещодавнього підписання договору про Єдиний економічний простір, давало багато приводів для роздумів. Проте, як і завжди, не лише політикою жила країна... Про це — наші експерти у традиційній рубриці «Що хорошого? Що поганого?»
Микола СЛОБОДЯН, проректор з наукової та творчої роботи та міжнародних відносин Київського державного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого:
— Минулого тижня у нас в університеті відбулася така хороша подія: на прохання Міністерства культури Таджикистану ми прийняли на навчання майбутніх фахівців кіно і телебачення — трьох студентів-таджиків. Це приємно, адже доводить, що про наш навчальний заклад знають далеко за межами України. Інша хороша новина минулого тижня теж стала хорошою завдяки нашим студентам. Закінчився VIII Всеукраїнський конкурс читців імені Лесі Українки, де були відзначені першою та другою преміями наші студенти. Мене тішить, що вони змогли порадувати мене (та й не тільки мене) якісним художнім читанням. А щодо негативних емоцій, які переповнювали мене минулого тижня, то я, як футбольний уболівальник, не задоволений грою як київського «Динамо», так і збірної України. Щодо міжнародних подій, то я з хвилюваннями спостерігав за пошуками вбивці міністра закордонних справ Швеції Анни Лінд. Турбує мене й ситуація навколо будівництва російською стороною дамби у Керченській затоці. А позитивно я оцінюю саміт Україна —ЄС.
Ніна ГЕРАСИМОВА- ПЕРСИДСЬКА, доктор мистецтвознавства, професор:
— Хорошою подією на тижні, що минає, було те, що розпочалося проведення Днів німецької культури в Україні. В день відкриття зустрічалися політики, культурологи, преса. Добре й те, що в ході цих Днів українська публіка зможе переглянути найкращі зразки німецьких фільмів, послухати музику, побачити вистави іншої культури. Україну відвідав міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер
Володимир ВОЙТЕНКО, доктор медичних наук, професор:
— З неприємних подій, як на мене, можна виділити кисло-солодкий присмак тієї зустрічі нашого керівництва з керівниками Європейського Союзу, яка відбулася в Ялті. Зрештою, Україні не пообіцяли ніяких змін не лише найближчим часом, а й навіть у майбутньому. І той договір, який підписали президенти про Єдиний економічний простір, здається, надовго поховає наше просування до Європи. Тепер про приємне. У вівторок я і співробітники нашої лабораторії майже закінчили дослідження, які стосуються впливу сонця на людей, на їхню тривалість життя, смертність та старіння. Загалом ця тема не нова, але ті дослідження, які провели ми, відкривають абсолютно новий феномен взаємодії людини і сонця. Це відкриття ще треба буде перевіряти, обраховувати наново, щоб не було ніяких помилок, які часом трапляються в роботі, коли відкриваються якісь нові думки. Але це надзвичайно цікаво.
Юрій САЄНКО, професор економічних і соціологічних наук:
— На державному рівні погано те, що продовжується політика утримання населення в безграмотному стані. У всіх нас і на слуху, і в душі, і в серці, і в розумі — Єдиний економічний простір. Ми обговорюємо тему ЄЕП, однак не розповідаємо, що це таке. А як можна було використовувати результати соціологічних досліджень щодо вступу до ЄЕП у той час, коли навіть депутати не знали, що це таке? Що це за соціологи? Адже перша заповідь соціолога — не запитуй про те, про що люди не знають. А люди справді не знали. А потім це пішло по всьому світу гуляти. І ми не виправляємо цю ситуацію. А це ж стратегічне питання! Це доля наступних поколінь, те, як ми будемо жити. І мені здається, це найбільш негативне, що зараз відбувається. А позитивним я б назвав саміт ЄС у Ялті. І що мені сподобалося там, так це те, що йшлося не про матеріальну допомогу, а про те, що вони нас підтримають. Я не знаю, наскільки можна вірити цим словам, цій позиції, але вони Україні потрібні. Україна все-таки — не така погана, і нам потрібно шукати в себе потенціал. І в економічний простір я не вірю тому, що йде абстрактна дискусія, а не конкретна інформація. Крім того, треба було б спочатку вступити в СОТ, а потім уже в якісь «простори». В особистому житті у мене теж трапилася сумна подія — помер наш кіт, який був дуже близький нашій родині. А позитивне те, що я закінчив працювати (не читати, а саме працювати!) над книгою Сергія Кримського, мого доброго знайомого, людини, яку я дуже поважаю, — «Запити філософських cмислів». Я отримав від неї величезну насолоду і поштовх до думки. І друга книга, яку я зараз перечитую, — це книга Миколи Руденка «Енергія прогресу» — теж справляє на мене неабияке враження. І я дуже вдячний цим людям, що вони задають високу інтелектуальну планку всій Україні.
