Події в Грузії показали всьому світу, що політичні процеси в пострадянських країнах можуть розвиватися не тільки шляхом виборів і референдумів. Вітчизняні парламентські баталії продемонстрували українцям, що народні обранці вміють відстоювати свої позиції. Навіть якщо для цього доводиться битися. А про те, що ще хорошого чи поганого сталося протягом останнього тижня, розмірковують експерти «Дня».
Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціологічних досліджень «Софія»:
— Добре те, що Україну ще раз стрясонули. Українське суспільство, політики схильні до стану дрімоти (це, очевидно, закладене генетично), і якщо їх не чіпати, вони впадають у напівсвідому технологічну діяльність. У цьому випадку джерелом просвітлення виступили грузинські події. Річ не тільки в тім, що вони самі по собі складні за структурою — вони актуальні для України. Ці події висвітили весь той сонм проблем, який нагромадився протягом останніх кількох місяців у зв’язку з новими кризами, регіональними розломами тощо. Не випадково ця тема виявилася основною в мас-медійних подачах, коментарях.
Другий позитивний момент — це нинішній часовий цикл, який починає відмотуватися в останній місяць року. За моїми спостереженнями, рівень надій на позитив у грудні все-таки перевищує песимізм. Можливо, тут позначається накопичений протягом року вантаж та загальні висновки. Я хотів би відзначити наростання цього тижня соціального оптимізму. Навіть така банальна річ, як нещодавнє рішення Президента про проведення конференції, орієнтованої на формування стратегії до 2015 року, — оптимістичне рішення. Отже, не тільки в простих смертних, а й у перших осіб держави настає просвітлення, і їм хочеться з оптимізмом дивитися в майбутнє.
Що стосується негативу, то основний момент, як у прямому, так і в переносному значенні, — це магнітні бурі. Природні позначилися на здоров’ї громадян, а бурі в політиці пов’язані зі збереженням інтриганства. Мабуть, це головне гальмо, яке заважає розблокуванню політичного процесу. Причому сумно, що інтриганство як підхід властивий як провладним силам, так і опозиції. Хочу звернути увагу, що дискурс взаємного обвинувачення, підозри, викриття якихось змов став одним із звичних методів ведення діалогу з боку політиків і н’юсмейкерів, які представляють усі табори. Не виключено, що саме небажання українських політиків бути зрозумілими, зберігання «дулі в кишені» може виявитися не просто проблемою нашого часу, а набутою соціальною травмою, яку ми не зможемо вилікувати.
Едуард ЩЕРБЕНКО, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етно-національних досліджень НАН України:
— У батьків була річниця весілля. Матуся захотіла грузинської кухні, тому до більш екзотичного ресторану не пішли. Пощастило розбити тарілку на щастя.
Закінчив розділ про освітню політику в Україні для колективної монографії. Без консолідованої еліти, на началах консенсусу, про освітню політику годі казати.
Дочитував «Последний год Пушкина» — збірник документів, свідчень сучасників. Пушкіну, аби залишитися живим, залишався, схоже, лише варіант Ясної Поляни.
Радів, що в Грузії громадяни цивілізовано розв’язали своє протистояння.
Був на виставі старого приятеля, режисера — наважився на рімейк «Службового роману». Одна з акторок — викапана Лайза Мінеллі.
В останнім числі журналу «Deutschland» знайшов вкладиша, де повідомляють, що «за концептуальними міркуваннями» українська версія з січня 2004-го виходити не буде. Пропонують отримувати німецькою, англійською чи російською.
Отримав кілька запрошень про співробітництво. Подумав, що найбільше не вистачає нам lifestyles: людина є стиль, і що більше стилів життя в суспільстві, то більш воно людяне.
Олександр КРИВОШЕЄНКО, директор Центру політичного маркетингу:
— Що стосується подій за кордоном, то в першу чергу звертаєш увагу на події, які відбуваються у Грузії. Там відбулася зміна влади, яку експерти кваліфікують як неконституційну. Це більше, ніж актуально сьогодні для України. Думаю, що активні члени політичного процесу зроблять для себе висновки, які стосуватимуться превентивних дій, щоб подібного не відбулося у нас.
В Україні відбулося багато подій у політичному житті, які мають серйозні соціально-економічне та політичне значення. Зокрема, бюджетні баталії. Позитивний аспект бюджетної епопеї в тому, що ухвалення цього документу набуло широкого публічного обговорення. Я думаю, що за такого розвитку подій, це примушує у проекті закону про бюджет більшою мірою враховувати інтереси всього суспільства, ніж якби це робили, ухвалюючи його кулуарно. Думаю, що соціальний вимір бюджету буде не поганим у порівнянні з попередніми.
