Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Штрафні санкції для депутатів

29 листопада, 2003 - 00:00

Нещодавно Президент України звернувся до Конституційного Суду за роз’ясненням: у яких конкретно випадках глава держави, згідно з Конституцією, може розпустити Верховну Раду? На мій погляд, реалізація права розпуску ВР може тільки підсилити становище. Країна на не менше ніж піврічний термін втратить законодавчий орган. При цьому з платника податків «стягнуть» чималу суму на проведення позачергових виборів до парламенту, яку, між іншим, мають закладати в бюджеті. І де гарантії, що новий парламент виявиться якісно іншим. Чи потрібна така ціна Україні?

Неефективність роботи українського парламенту значною мірою визначається недосконалістю процедур прийняття рішень. Зокрема, однією з ознак невпорядкованості роботи ВР є блокування трибуни. Прикладів за всю новітню історію українського парламенту — не злічити: досить вказати на останні події.

Тому доцільно внести зміни до регламенту роботи ВР та статусу народного депутата, згідно з якими за зрив пленарного засідання мають карати дієвими адміністративними і кримінально-правовими заходами. До перших можна зарахувати значний грошовий штраф із членів фракцій, які блокують трибуну, скасування зарубіжних поїздок, зняття пільг, інші санкції. Як захід консолідованої відповідальності за зрив планових пленарних засідань можна передбачити позачергові пленарні засідання ВР у суботу та неділю, збільшення терміну чергової сесії за рахунок відпустки тощо. Що стосується правових норм, то згідно з Кримінальним кодексом України, дії, спрямовані на припинення або обмеження нормального режиму роботи державного органу, кваліфікують як правопорушення.

На мою думку, запропоновані «м’які», але дієвіші способи є оптимальною альтернативою надзвичайному заходу — розпуску ВР.

Віктор БІДНЕНКО, кандидат технічних наук, Київ
Газета: 
Рубрика: