Час від часу гортаю різні словники й підтримую думку Корнія Чуковського, яку він висловив у статті 1911 р. «Старая книга и новые слова» відносно перевидання оновленого «Даля». Чуковський звертає увагу на те, що словник не тільки дає певні пояснення, але й відображає дух часу видання цього словника.
Тримаю в руках перше видання «Словаря иностранных слов», підготовленого в 1932 році й виданого у 1933-му. Натрапляю на слово «Вандея». Воно має два трактування. Перше пояснює, що це «французька провінція, де проходили контрреволюційні виступи темних селян під час якобінської диктатури». Друге значення — прозивне (рос. — нарицательное) будь-якого контрреволюційного виступу. І (увага!) — наводиться приклад: «Кубань — русская Вандея». Як же якобінці вчинили із селянами? Ось рекомендації Конвента: «Щоб контрреволюція у Вандеї була зламана щоб то не було! Ліса мають бути вирубані, осередки бунтівників зруйновані, збіжжя зібране загонами робітників і вивезене за армією, худоба відібрана». У радянських якобінців були добрі вчителі (які погано закінчили й не мали часу «розійтись»). Усього три слова у словнику є промовистим свідченням боротьби радянської влади зі своїм народом, і це ще раз нагадує, що голод не був результатом певних природних стихійних сил, але був організованою зброєю проти тих, хто виступав в той чи інший спосіб із незадоволенням реформами влади.
Результатом цієї боротьби стали мільйонні жертви, серед яких найбільш — українців. Напевно і з Україною влада бажала зробити те, що зроблено у місцях компактного проживання українців — з Кубанню, Далеким Сходом (Зелений Клин), Казахстаном (Сірий Клин), степовою смугою до Уралу і за ним до Сибіру...
У багатьох місцях терор проти людей супроводжувався практично повним знищенням українства як національного явища, а от з Україною «розібралися» не до кінця, але наслідки спостерігаємо до сьогодні. Час усвідомити ці процеси і докласти всіх зусиль для відродження первинної України!
