Виявляється, про наше життя добре знають і за кордоном. Так, виступаючи на прес-конференції після зустрічі з головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком, президент Європейського парламенту Ганс-Герт Поттерінг дає таку цілком слушну пораду українським політикам: «Передусім — інтереси країни, а вже потім — власні амбіції».
Дійсно, в післявоєнний період, особливо після хрущовської «відлиги», люди жили інтересами країни, зміцнення її могутності вважали першочерговим обов’язком. У цьому виявлявся патріотизм, властивий населенню будь-якої країни. Це правильно зауважив і президент Європейського парламенту, закликавши українських політиків думати про країну.
На час проголошення незалежності ми мали потужну економіку, висококваліфікованих робітників, достатню кількість інженерно-технічних працівників і науковців, сильний директорський корпус. Передбачалися реформи, перехід на ринкові відносини. Як оцінити ці завдання? Великі, всеохоплюючі, з багатьма невідомими складовими? Нехай і так, але нічого надзвичайного в них не було. Розірвані економічні зв’язки, нестача окремих матеріалів? Для цього існують гроші, торгівля. Хіба можна ці зміни порівняти з післявоєнними труднощами, коли знайдені серед руїн шматки металу, гайки, цвяхи вже ставали підмогою в праці?! Ні, тут не може бути ніякого порівняння. То чому ж такий занепад настав, звідки взялася немічність, чому розчарування охопило людей?
Вимогливість і дисципліна — основа організації праці й подолання різних перешкод, відсутність вимогливості та дисципліни — пряма дорога до безладу. Чітко поставлена мета — відбудувати зруйновану війною країну, догнати й перегнати провідні країни світу — була сприйнята радянськими людьми, підтримана ними, викликала трудове піднесення. І цю мету значною мірою було здійснено. Радянський Союз з виробництва окремих видів продукції вийшов на перше місце у світі, по іншим теж мав непогані показники. То чому ж так все завершилося? То вже інша справа. Люди працювали, а керівництво країни розтрачувало зроблене ними, безкоштовно роздавало зброю, інші вироби буцімто для національно-визвольної боротьби народів проти колоніального панування. І чого варті лише різні обмеження в знаннях і ще багато в чому, нівелювання національних особливостей. В Україні зарплата робітників не перевищувала 300 карбованців, хоча робітник набагато міг перевиконати виробничі норми.
У це важко повірити, але незалежна Україна не мала чітко окресленої мети, стратегії розвитку. Весь час знаходилися поточні справи, а події розвивалися стрімко. Різке послаблення державного регулювання в економіці стало знахідкою для різних шахраїв і розкрадачів. Різноманітні ж гасла від політичних сил, прихильників минулого і новостворених численних партій внесли ще більше розгубленості й непевності. А різнобій поглядів на розвиток держави — це той же застій, від якого ми хотіли звільнитися, тільки ще більш в’язкий, як багнисте болото.
З великим запізненням пролунав давноочікуваний заклик до будівництва національної держави українського народу. Та на шляху до його втілення необхідно багато чого зробити, перебороти той розбрід і те хитання, яке веде нас від одної кризи до іншої з усіма супутніми їм наслідками, зміцнити законність і правопорядок у країні.
Із минулого ми беремо вогонь, а не попіл. Не треба робити вигляд, що нам доводиться починати з чистого аркуша, що нам потрібно відкинути досвід попередніх поколінь, що ми творимо нове законодавство, яке не має нічого спільного з попереднім.
Нині потрібен прискіпливий аналіз минулих років, щоб дістати науку й слідувати за нею у подоланні всіх наших недоліків. Виграє той, хто робить це правильно, невідкладно й рішуче. Одним із цих кроків є об’єднання партій національно-демократичного спрямування. Воно повинно відбутися тільки на ідеологічній основі, з метою будівництва Української держави, враховуючи нариси наших видатних діячів. Саме в лавах такої патріотичної партії ростимуть лідери нації, урядовці, командири виробництва, здатні в короткий час провести організаційні заходи з утвердження незалежної й демократичної України, значного піднесення добробуту її народу.
