Здатність відтворити на екрані достовірний мікромакет світу в одній кімнаті або на пароплаві зробила режисера Ф. Фелліні великим. Спроба створити мікромакет життя України у студії Савіка Шустера — справа дійсно дуже важлива — перетворилася на піар-шоу досить замусоленої політичної еліти.
Суспільство у словесній дуелі фарисеїв і демагогів навряд чи спроможне взяти що- небудь корисне.
Необхідно припинити багатогодинні ТБ передачі, по суті, безпідставних сперечань на кшталт «сам дурень» і «краще — ми». Тому гостра політична дискусія у студії С. Шустера потребує активніших насичених коментарів професійних експертів.
Хтось же має аргументовано сказати: «Шановні добродії політичні опоненти, і ви були при владі, й вам вона дісталася не вперше. Проте новітня історія вашого правління — це історія корупції, руйнування і падіння, безробіття і масового зубожіння, економічних і політичних, демографічних криз. Це історія техногенних катастроф, на тлі перманентного руйнування Державою системи власної безпеки.
Зрештою, панове, новітня історія вашого правління — це історія боротьби за владу задля влади всього лише, як джерело особистого збагачення влада заможних і близьких до них олігархічних клік. Горезвісна «межа бідності», «життя до межі бідності», «на межі», «за межею» — стало національним ноу-хау в галузі побудови експертних економічних систем. Словом, було все. Єдине, чого за вашого правління не було, панове політичні опоненти, — це реальних реформ, прогресу і гідного життя народу в цій країні. Доводиться більше вірити тому, що було, тому, що вже було зроблено, що є фактом біографії та історії, а не тому, що ви нам обіцяєте і т.д. То хто ж із вас кращий, панове, і навіщо переставляти доданки?»
Можливо, певний час саме така тональність і загальний фон тематичних передач у студії «Свободи» більш адекватні політичній дійсності України, і суспільну користь він дасть у стократ вищу?
Сьогодні ж відсутність у передачі «Свобода Шустера» активної складової незалежних експертів і їхніх коментарів, на жаль, обернулося виявом приватного варіанту синдрому «перехідної» демократії у ЗМІ.
З точки зору демократії такий діагноз в одному ряду з «призначеним наступником», «ручним парламентом», «виборами без вибору» тощо. Буде образливо, якщо ця хвороба виявиться смертельною для найбільш демократичної ТБ передачі в Україні.
