Відгук на статтю Петра КРАЛЮКА «Не УНР єдиною, або Від якого спадку ми НЕ відмовляємося» («День» № 3-4 від 12 січня 2018 року)
Є в експозиції Ніжинського краєзнавчого музею прикметна прогалина. Відтинок часу десь у 100—150 років, від падіння Київської Русі й до поширення на наші землі володінь Великого Князівства Литовського, ніяк не висвітлено. На то є об’єктивна обставина. Державності в той період тут не було.
Але доводиться стикатися з суб’єктивними чинниками, коли ігнорується певний період реальної державності.
За часів УРСР з ідеологічних мотивів заперечувалися УНР та Українська держава. Нині деякі високопосадовці та відомі історики так само не зважають на період УРСР чи «не помічають» Гетьманат. Така ілюзорна позиція, реалізована в державній політиці, призводить до втрат не менших, ніж монгольське спустошення. Навіть така, здавалося б, дрібниця, як заперечення на офіційному рівні синьо-жовтого прапора, під яким йшли в бій за самостійну Україну на крутянському полі, симптоматична щодо живучості ідеологем.
1991 року Україна, відмовившись від успадкування права на спадщину СРСР, втратила відразу не тільки колосальні матеріальні ресурси та перспективу повернення цінностей, а навіть гарантію безпекового майбуття. Це стало очевидним через 23 роки з втратою Криму й частини сходу від агресії Російської Федерації, адже державотворчий реалізм у тому й полягає, щоб передбачати. А належало б тоді ще й розробити «дорожню карту» для трансформації Радянської України в Українську Соборну Самостійну Державу. Як тут не вказати на Брекзит — взірцевий приклад «розлучення» країн тривалістю у два роки.
Ігноруючи Гетьманат Павла Скоропадського, 100-річчя якого відзначаємо цьогоріч, сучасна історична наука не зможе визнати за факт те, що той, хто повалив Українську державу, фактично ліквідував і ЗУНР, а потім занапастив УНР, з чого належить зробити висновки.
Аби не поширювалася така деструкція в цей час, усім нам, хто вшановує 100-річчя звитяги під Крутами, слід пам’ятати про тяглість нашого державотворення без огляду на форму її реалізації.
