Цей тиждень відзначився тим, що на південь України прийшли дощі. Щоправда, погода не відповідає соціальній і політичній ситуації. В Одесі у цьому сенсі справжня спека. Про це й інше — в нашій щотижневій рубриці «Що хорошого? Що поганого?»
Вероніка ІБЕН, старший науковий співробітник Інституту фізики і хімії ім. Богатського НАН України:
— Цього тижня в Одесі, наче гриби після минулого дощу, з’явилися намети й активісти різних партій, які йдуть на місцеві вибори. Втім, тут, скоріше, йдеться не про партії, а про одну політичну силу, яка сьогодні верховодить у країні. Таке враження, що всі інші або не хочуть іти на вибори, або діють навпаки: чим менше світяться, тим більше візьмуть голосів. Утім, Партія регіонів до останнього часу не могла визначитися з єдиним кандидатом на посаду міського голови Одеси. В тому сенсі, що кандидатами були не просто два члени партії, а й родичі — Олексій Костусєв та його син Олексій Гончаренко. Щоправда, ця ситуація днями вирішилася. Тепер кандидат один — Олексій Костусєв. Його син іде в облраду. Тепер побачимо, як пройде сама виборча процедура.
Олексій ШИПИЛО, митний брокер:
— Тиждень для мене запам’ятався подіями, пов’язаними з моєю безпосередньою діяльністю — митним брокером. Річ у тому, що в Одеському порту скупчилося понад 9 тисяч нерозмитнених контейнерів, а Південна регіональна митниця фактично не працювала. Як стверджує керівництво порту, нерозмитнені вантажі можуть застопорити роботу підприємства — місць для вивантаження контейнерів уже не вистачає. Начальник порту Микола Павлюк намагався з’ясувати причину: чому митниця не випускає контейнерів, але відповіді на свої запитання так і не отримав. В Іллічівському порту, що міститься під Одесою, така ж ситуація — тисячі контейнерів застрягли через митницю. Фахівці нашої одеської профспілки митних брокерів пов’язують «контейнерний затор» з приїздом столичної комісії, яка перевіряє роботу Південної митниці. Київська комісія з Головного управління республіканського митного комітету приїхала ще в минулий четвер. І робота відразу застопорилася — документи на вантажі по сто разів перевіряють, але дозволів на вивіз не дають. Вантажі з контейнерів примушують по декілька разів вивантажувати для перерахунку. А перевіривши всі декларації та вміст контейнерів, пускають брокерів заново по колу для «дооформлення» документів. Люди цілодобово сидять біля воріт порту в очікуванні моменту, коли митниця «дасть добро». Ми влаштували пікет перед воротами порту, коли приїжджав прем’єр-міністр. Але він не приїхав на підприємство. Як стало відомо, лише за цей місяць втрати Одеського порту склали 600 мільйонів гривень. У Сінгапурському порту, наприклад, за рік перевантажують 20 мільйонів контейнерів — і все йде без затримок. А в нас — 400 тисяч за рік, і на вухах стоїть уся країна. Хто повинен за це відповісти? 400 тисяч потенційно наших контейнерів пішли в румунський порт Констанцу.
Валентина ОСАДЧА, приватний підприємець:
— Днями в місті пройшла акція солідарності підприємців «Маякни!», яку підтримали понад п’ять тисяч одеситів. Захід ініціювала низка громадських організацій та підприємці Одеси. За програмою акції, яка проходила у формі флешмобу, тисячі городян по всій Одесі блимали фарами своїх автомобілів або протягом декількох хвилин, не відходячи від вимикачів, «моргали» світлом: вікна їхніх квартир та офісів були своєрідними «маячками» для однодумців.
У такий спосіб ми хотіли привернути увагу властей до своїх проблем. Подібні заходи повинні об’єднати всіх підприємців міста. Я не перший рік є підприємцем і втомився від тиску з боку держави. Ситуація в країні нагадує узаконений рекет! Саме тому вважаю, що діловій громадськості необхідно об’єднуватися. Такі акції показують, що підприємці — єдина сила, яка може за себе постояти.
Найцікавіше, що до учасників флешмобу приєдналися й інші городяни. Люди розуміють, що їхні зарплати багато в чому формуються завдяки бізнесу. Тож якщо влада задавить бізнес, то погано буде всім.
Євген ДАХНО, еколог, Одеський екологічний університет:
— Днями фахівці пересувної лабораторії екологічного контролю Одеської міськради зафіксували в атмосфері міста перевищення гранично допустимих концентрацій вуглеводню й сірководню. Вимірювання за визначенням рівнів забруднення повітря в місті та прибережній захисній смузі Чорного моря проводилися з 24 червня до 20 вересня поточного року. Фахівці провели 400 спостережень з автоматичним добором проб та вимірюванням концентрацій газоаналізаторами на восьми інгредієнтах — діоксиді азоту, оксиді вуглецю, озоні, аміаку, пилу, сірководні, діоксиді сірки та сумі вуглеводнів.
За результатами спостережень у прибережній захисній смузі Чорного моря, перевищення ГДК небезпечних речовин зафіксовано не було. Тим часом у межах міста і промислових районах фахівці зафіксували перевищення гранично допустимих концентрацій вуглеводню та перевищення ГДК сірководню. Це найповніші і найґрунтовніші вимірювання навколишнього середовища за останній час. Тепер будемо з’ясовувати, які з підприємств конкретно є винуватцями забруднення довкілля.
Костянтин ФІЛІППОВ, ветеран торговельного флоту, журналіст:
— Інцидент, який стався минулого тижня в районі румунського порту Констанца, переконливо свідчить про те, що сусідня країна не забезпечує порядку на своїй території та безпеки дунайського судноплавства. Процвітає річкове піратство. Небезпечне місце — канал Чернавода-Констанца перед шлюзом Аджіджа. Відомо, що судна різних компаній зазнавали тут розбійних нападів. Останньою жертвою румунських піратів виявилося судно Українського Дунайського пароплавства.
23 вересня було вчинено напад на караван теплохода «Зоряний», який прямував до Констанци з трьома секціями металу і двома — зерна. За вказівкою шлюзмайстра судно з караваном стало в аванпорту шлюзу Аджіджа в очікуванні ревізії та для подальшого заходу в шлюз. На борту перебували лоцман й агент. Для виконання портових формальностей чекали прибуття прикордонників, представників капітанії, лікаря. У цей час до судна під’їхали декілька легкових автомобілів, з яких вискочили люди. Застрибнувши на секцію каравану з металобрухтом, що стояла першим корпусом біля причальної стінки, вони почали вручну вивантажувати металобрухт із секції, переносити його на берег, вантажити в автомобілі та складувати на березі. Спроби капітана судна урозумити непроханих гостей і все пояснити успіху не мали: нальотчики були налаштовані агресивно, відповідали грубо й вивантаження металобрухту не припинили.
Доки намагалися зв’язатися з поліцією, капітанові вдалося відвести корму судна від берега. Нападники почали вистрибувати із секції, що дало змогу відвести від причальної стінки й ніс каравану.Представник поліції приїхав через 30 хвилин. Він відмовився прийняти заяву і повідомив, що у поліцейських скорочені ставки, що працювати наднормово, після 18-ї години, ніхто не буде. За цей час нальотчики встигли підігнати вантажівку і завантажили у свій транспорт майже п’ять тонн металобрухту. Близько двох тонн краденого вантажу залишалися на березі, по закінченні нальоту екіпаж завантажив його назад на секцію. Після виконання портових формальностей судно продовжило рух до порту Констанца.
Від імені капітана агент направив заяви про те, що сталося, до адміністрації каналу, в поліцію, в капітанію порту Констанца, капітаном було заявлено морський протест. Для вживання заходів щодо захисту інтересів компанії керівництво ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» проінформувало про інцидент Посольство України в Румунії, Міністерство транспорту і зв’язку України. Підготовлено звернення до Дунайської комісії. Підраховується збиток, завданий нашій судноплавній компанії діями румунських громадян і бездіяльністю властей сусідньої дунайської країни.
