Закінчується перший семестр навчального року. Луганські школярі пишуть останні контрольні та виправляють «двійки». Але не забувають залишати місце для свята, адже скоро Новий рік. Не зважаючи на те, що відбувається в країні, діти живуть у своєму світі, можливо, ще трохи наївному, але головне — оптимістичному. І дорослим потрібно повчитися у них відкритого погляду на життя, чесності й умінню вставати, «якщо забив коліна». Багато старшокласників — вже не діти і ще не дорослі, вони «по-дорослому» планують, де святкувати Новий рік і ким стати за фахом, щиро радіють своїм маленьким перемогам, але для них вони вселенського масштабу. Вони ще потребують підтримки дорослих, хоч і намагаються це всіляко приховати, а дорослі захоплені черговою гучною судовою справою або побутом. Але практично всі старшокласники говорять: «Я не дивлюся новини, там дуже багато поганого». Може, так вони щось підказують нам, і варто прислухатися?
Маргарита ГРОМОВА, учениця 11 класу Луганської спеціалізованої школи №29:
— В першу чергу, наближається Новий рік, і, звичайно, починається підготовка до нього. Дуже багато клопоту в школі, треба встигнути виправити всі оцінки, адже випускний клас, бал атестата буде важливий, але й про підготовку до новорічної казки не забувати. Звичайно, дуже хвилює питання, де і з ким його святкувати, компаній багато — і вибрати дуже важко, щоб нікого не образити.. Завтра відбудеться відкриття легкоатлетичного манежу «Динамо», куди з’їдуться спортсмени міста, і я, звичайно, теж туди їду. Дуже люблю дивитися кіно — нещодавно подивилася фільм «Сім життів», який мені дуже сподобався. Фільм показує цінність людського життя, взаємини людей. Хочу вступити до Луганського національного університету ім. Т. Шевченка або Східноукраїнського університету ім. В. Даля на англійську філологію, і думаю, вступлю, оскільки англійською займаюся вже сім років, і цього року отримаю сертифікат перекладача..
Цього року в нас буде ЗНО (тестування), і ще в школі чотири іспити. Вже зараз із деяких предметів є додаткові заняття, але в основному всі ходять в університети на довузівську підготовку — там добре навчають. Думаю, що з сучасної шкільної освіти можна вилучити деякі предмети, наприклад, такий предмет, як технології. Він абсолютно не потрібний в 11 класі, ти думаєш як би тобі краще історію скласти, а тут — на тобі, сиди і вивчай фактично ті ж праці. І в школі часто буває нудно, додати б різних заходів, поїздок, думаю, це було б пізнавально, і школярі з великим задоволенням ходили б до школи.
Ірина ШИДЛОВСЬКА, учениця 9 класу Луганського НВК №30:
— Впродовж декількох днів я переживала з приводу школи, оскільки були батьківські збори, тато на них ходить, а у мене завал із математики. І яка я була щаслива, коли тато мене не лаяв! Також зараз багато часу займає малювання. Я малюю вже п’ять років і зараз працюю над екзаменаційною роботою з композиції. Я малюю композицію на тему: «Жахливе і потворне». Для малювання я вибрала казку «Рапунцель», тому що для мене це казка дитинства. Зазвичай я малюю те, що хочу, і не завжди те, що треба за завданням — тому що я не люблю рамки і стандарти, але на цей раз вирішила виконати завдання. І як не дивно, мені це сподобалося! Я роблю це з душею і малюю серцем, і робота виходить прекрасною. Я згадую ту ніжність, з якою мені мама розповідала в дитинстві цю казку. Але більше я малюю вдома, оскільки в школі малювати не зовсім зручно, тому що там ведуться ремонтні роботи. Ще щосуботи я ходжу на заняття в Малу академію наук при ЛНУ ім. Т. Шевченка, де вчуся на I курсі за фахом «Журналістика». Мене захоплює ця професія, я люблю писати, думати, але тільки під настрій. Бути журналістом — це, скоріше, стан душі. Мені говорили, що у мене добре «підвішений язик» ще з дитинства, і ось я в це й сама повірила, тому вирішила цим займатися. Я вважаю, що треба спробувати всього потроху, поки є можливість. І справді, мені сподобалася журналістика, і я задумалася: «А чому б не стати журналістом?»
Костянтин ГУСАКОВ, школа №17, Луганський коледж транспортного будівництва:
— Хорошого не так уже й багато. Тільки, наприклад, те, що минулого тижня мені виповнилося 17 років. У неділю я ходив на заняття до Малої академії наук, де я вчуся за фахом «Захист інформаційних систем». Зараз дуже багато потрібно вчити, складати, тому часу на щось ще залишається дуже мало. З друзями бачимося лише у вихідні, тому вечорами часто читаю. Нещодавно я прочитав Данте «Божественна комедія», а зараз читаю «Космічні пригоди» Ольги Громико. Думаю, що сучасні школярі мало читають, бо ця нелюбов починається ще з молодших класів школи. Адже в школі багато вивчають літератури, яка писалася колись давно, і школярі не розуміють проблем того часу, тому їм це нецікаво. Я, наприклад, десь до восьмого класу, нічого не хотів читати. А потім мене зацікавили книги, бо там описується таке, чого в житті ти не побачиш. Мені здається, потрібно більше уваги приділяти сучасникам, читати новіші книжки. По-перше, у школах бракує книг. У нас у школі часто бракувало книг, бувало до грудня книг не було зовсім, вчилися за старими, радянськими. Зараз, начебто вже краще, з’явилася нова програма і нові книги. Ще, я гадаю, в нас у школі проблема з гуртками. Гуртки є, але туди ходять лише за вказівкою батьків. Скоріше за все, це пов’язане не з самим гуртком, а з тим, що це — школа. Просто наша освіта дещо набридає, наприклад, практичні роботи часто лише називаються практичними, а насправді до приладів навіть не дозволяють доторкнутися. Через Євро-2012 нам теж скоротили практичні заняття. Взагалі не розумію, яким чином освіта пов’язана з Євро, а нам через нього збільшили навантаження.
Анастасія ЦЕЛІКОВА, учениця 11 класу, ЛСШ №29:
— Шкільне життя — це велика праця. З кожним роком вчитися стає все складніше і складніше, бо навантаження зростає! Кожен школяр проводить багато часу за навчанням, намагаючись вивчити якийсь предмет, який багато чого може його навчити. Частенько школярі вивчають добре ті предмети, які їм знадобляться в майбутньому під час вступу до вищого навчального закладу. Більшість учнів відвідує позашкільні заняття, які допомагають розвиватися розумово й фізично, але через такі тренування школярі не завжди можуть вивчити всі предмети, які їм було задано, бо вони дуже втомлюються за день, за що їх і лають учителі. Не всі розуміють ситуацію, яка склалася! Я вважаю, що не можна лаяти за таке, на це є свої причини, адже діти намагаються досягати кращого та встигати скрізь: і в школі, і на тренуваннях, але не завжди це виходить. Учителям потрібно поблажливіше ставитися до своїх учнів. Дуже складно навчатися в школі, коли в тебе сім уроків, це — велике навантаження, особливо якщо ще заняття щосуботи. Через перевтому в багатьох уже зараз недосипання, підвищується захворюваність, оскільки зменшується кількість днів відпочинку. Останнім часом стали частіше зачиняти школи взимку на карантин, через те що учні хворіють із вищезгаданих причин.
