Як уже писав «День» (№ 118), цим літом у редакцію нашої газети опановувати навички професії журналіста приїхала найбільша за всі роки кількість студентів-практикантів — 28 чоловік — з Черкас, Запоріжжя, Острога. Деякі з них — не в перший раз. Хтось вирішив продовжити роботу до самого початку навчального року. Ну, а тим, хто вже пройшов «курс молодого журналіста», ми запропонували відповісти на запитання нашої анкети, поділившись своїми враженнями від газети і практики в нашій редакції.
1. Чому ви обрали для проходження практики саме газету
«День»?
2. Яку особливість «Дня» ви б відзначили?
3. Які важливі, на ваш погляд, навички ви набули за час проход
ження практики у «Дні»?
4. У чому полягає різниця між журналістикою «в теорії» (тобто в
тому вигляді, в якому її викладають у ВНЗ) та практикою?
5. Ваші побажання «Дню».
Ганна ОСТРОГЛЯД , студентка II курсу Запорізького національного університету
1. На мою думку, газета «День» всебічно висвітлює проблеми, з якими суспільство зустрічається щодня. Це і побутові питання, і соціально значущі, і політичні ситуації в державі. Тут є коментарі, дослідження, інтерв’ю і розслідування журналістів, власні думки, спостереження. За допомогою таких матеріалів (які, до речі, відрізняються високим професіоналізмом і незвичними підходами до висвітлення проблеми) сучасній людині легше орієнтуватися у різних сферах життя. Та ще ліпше, мені здається, було б, якби було більше матеріалів, присвячених проблемам невеличких районів і областей України.
2. Особливістю, на мій погляд, є підбір тем для висвітлення, виклад інформації з незвичних ракурсів, а також обгрунтованість публікацій.
3. По-перше, я зрозуміла, що кожен, навіть не аналітичний чи проблемний матеріал, потребує докорінного вивчення, вміння спілкуватися з людьми для одержання інформації. По-друге, я побачила як, здавалося б, із буденної проблеми, за допомогою експертів. спостережень і коментарів, можна зробити цікаву публікацію. По-третє, спостерігаючи за роботою журналістів відділу, побачила, як потрібно працювати, які методи для цього використовувати. Ті практичні навички, що я набула під час проходження практики в газеті «День», я не отримала на жодній з чотирьох попередніх практик.
4. Різниця полягає в тому, що теоретики намагаються викласти, як саме, в ідеалі, має бути, а практика вказує на те, як є. Це по-перше. По-друге, теорія не викладає усіх «підводних каменів» у роботі журналіста. Вона дає більш загальне розуміння про роботу працівників ЗМІ. Можна знати і вміти усе робити за книгою, але не бути при цьому гарним журналістом. Я вважаю, що навчитися справжній журналістиці можна лише на практиці.
5. Я хочу побажати газеті нових незвичних проектів, цікавих матеріалів. Побільше таких професіоналів, з якими ми мали можливість познайомитися і працювати. Газета заслужила свою репутацію, і я бажаю їй рухатися у тому ж напрямі і не здавати своїх позицій.
Олена ЧИЧЕНІНА , студентка Запорізького національного університету
1. Гадаю, що «День» — достатньо впливове видання. За моїми спостереженнями, «День» читають люди, які серйозно цікавляться політикою, суспільством, історією.
2. Найперше, що спадає на думку, — це, звісно, історичні проекти. І велика кількість матеріалів, які написані не журналістами, а професіоналами з тієї чи іншої галузі.
3. Практики в такому масштабному виданні, як «День», напевно, не було в жодного з моїх однокурсників. Як на мене, ця сама масштабність найперше породжує почуття відповідальності. Примушує по сто разів перевіряти кожне рішення, задумуватись над реакцією читачів.
4. Існує така правдива чи, може, вигадана історія про те, як студент-журналіст приходить на практику в газету. Редактор питає:
— Теорію вчив?
— Вчив.
— А тепер забувай і дивись, як все це насправді робиться.
Не можу сказати, що я є прихильником подібної точки зору. Хоча на 100% упевнена, що на факультетах журналістики викладається багато зайвого. Щодо різниці між практикою та теорією, то різниця є, але не кардинальна. Теорія — це чужий досвід, а практика — власний. І тут важко сказати, що важливіше.
5. Всім сучасним українським журналістам можна висловити одні й ті ж побажання: об’єктивності, незаангажованості та, головне, цієї химерної свободи слова.
Ігор ШМИНДРУК , студент II курсу, спеціальність «Політологія», Національний університет «Острозька академія»
1. Я гадаю, «День» є флагманом медіа-простору України. Таких газет — одиниці.
2. Неординарність, професійність, об’єктивність, незаангажованість.
3. Швидкість прийняття рішень, вироблення власної точки зору щодо подій навколишніх.
4. Різниця між теорією та практикою — така сама, як між життєвою філософією за підручником та реальним життям.
5. Не втратити свій особливий колорит та залишатися взiрцем для інтелектуальної еліти України.
Максим ГІЛЕНКО , студент II курсу Запорізького національного університету:
1. «День» — своєрідні важелі української політики, на яких видно всі «добрі та погані діла» українських політиків.
2. Тематична розгалуженість, причому кожна з висвітлюваних тем подається у найсерйознішому світлі, нема місця «попсовості» і «переливанню води», все піддається детальному аналізу.
3. Вміння працювати під тиском «дедлайну» та звичку завжди перевіряти інформацію.
4. В теорії все набагато складніше, ніж є насправді.
5. Побільше молодих талановитих журналістів!
Ольга РЕШЕТИЛОВА , студентка Національного університету «Острозька академія»
1. «День» — одне з небагатьох видань, яке відстоює власну позицію і через те має великий вплив на суспільство.
2. «День» «надає слово» не лише столиці, але й регіонам, політичній периферії.
3. За час практики я навчилась брати участь у великих прес–конференціях, висловлювати їх суть і формувати свій погляд.
5. Бажаю більше читачів, інтелектуальний рівень яких відповідає рівню газети.
Софія БОГУЦЬКА , студентка II курсу Запорізького національного університету
1. «День» — це синонім оперативності та максимально можливої об’єктивності (просто в ідеалі, як відомо, її не існує). Так само, як і не існує зовсім неупереджених людей. Упередженість, на мою думку, в журналістиці повинна вдало відшліфовуватися толерантністю та виваженістю суджень. Інакше отримаємо лише суб’єктивізм, і зовсім не журналістський матеріал.
«День» пропонує зробити свої власні висновки та дає основу для розмов, навіть суперечок. Суспільно-політичне життя — це вир інформації, з якої нам би хотілось черпати все, але це неможливо. «День» подає свою картину життя України і світу, і хоче, щоб вона була доступною як україномовному, так і російсько- та англомовному читачеві. Це важливо і підвищує читабельність видання.
2. Це «Україна Incognita» та «Історія і «Я». Матеріали цих сторінок стали основою мого виступу на одній з конференцій. А також три унікальні книги з серії «Бібліотека «Дня».
3. Оскільки це вже п’ята практика, то точніше було б сказати, що я удосконалила вміння спілкуватися з людьми та не лякатися поважних осіб. Уже не страшно взяти у руку телефонну слухавку, набрати номер і розпитати знану людину про її ставлення до певної події. Це для мене дуже важливо. Прискіпливіше стала перечитувати власні матеріали.
4. За теорією повинна бути об’єктивність, на практиці — залишається лише максимально до неї прагнути. В підручниках ми не зіткнемося з особистістю кожної окремої людини, а в реальності спілкування ця психологія — не остання річ. Тут діє власний «журналістський нюх». На практиці ми не лише намагаємося цікаво писати, оперативно здаємо матеріали, але й намагаємося протистояти певним звабливим пропозиціям, стикаємося з такими різними долями людей, що часом хочеться прийти додому і просто кричати, щоб дати волю почуттям. Реальність — жорстка і не обіцяє миттєвого злету без падінь. Знати теорію — це не означає бути журналістом. Треба відчути на собі часові межі підготовки матеріалу (оперативність), уміти скласти до купи і подати різні точки зору (бажана об’єктивність), написати доступно для читача (декодованість). А це — постійна робота над собою.
5. «Дню» побажаю писати більше про маленькі містечка України, не обходити їх увагою. Бажаю йти вперед, залучаючи до роботи ще більше молодих талантів. Дякую за літню школу журналіста та гарне ставлення до студентів, які тільки-но торують свій шлях у життя.
