Апологети СДПУ(о) стверджують, що КПУ ставить питання скасування незалежності нашої держави, об’єднання з іншими країнами. Офіційних заяв з цього приводу не оприлюднено. Якщо комуністи підпільно створюють озброєні загони, проводять інші революційні акції і це підтверджують факти, то це вже заклики до повалення сьогоднішніх можновладців. Тоді виникає обгрунтований мотив до заборони діяльності відповідно до Конституції України. На насильство треба відповідати насильством — адекватно.
Сьогодні ж комуністів підтримує 30% електорату, переважно люди немолодого віку. Через деякий час вони підуть з арени життя. За непопулярних рішень «більшості» (податки на лікарські препарати, молоко, м’ясо і т.д.) процес їхнього відходу прискориться. Компартія помре природно, але за умови, що демократи створять відчутні передумови — підвищення рівня життя іншим.
Мотив же заборони Компартії вбачаємо в такому. Вона виступає проти непопулярних заходів як опозиція. Вона проти залізання у борги. Праві руки «правих демократів» довші від лівих. Вони постійно з простягнутою рукою за кредитами — на ремонт невдач в економіці. Ліві ж у цьому протистоять правим, які в честі глибокого залізання у борги керуються, вочевидь, відомою мудрістю Ходжі Насреддіна — «або... або...»
Від усього цього стає сумно. Особливо коли телебаченню від імені «більшовиків» дає чергове інтерв’ю біля колишнього музею Леніна колишній комуніст, екс-президент у майже ленінському кашкеті Леонід Кравчук. Сумно і тому, що спікер «більшовиків» Іван Плющ виглядає зiц-спікером. Адже поданий як «героїчно-патріотичний» вчинок В.Медведчука (зняття кандидатури на пост спікера) не що інше, як небажання першого соціал- демократа стати Матросовим і затулити амбразуру. Однак це не заважає Медведчукові грати у парламенті роль «юридичного Рішельє» і затьмарювати воскреслого спікера своїми інтерв’ю. Щось не те твориться в нашій державі...
