«День» уже неодноразово торкався теми якості надання житлово-комунальних послуг та обгрунтованості встановлених на них тарифів. Але, як свідчать листи наших читачів, на місцях мало що змінилося. Ледве теплі батареї опалення, хронічна відсутність гарячої води викликають численні нарікання мешканців. До того ж комунальники ще й нараховують за неякісні послуги за «повною програмою». Скарги до різних інстанцій мало що дають — наш вітчизняний бюрократ винайде десятки причин, щоб ви ще й виявилися винними. Друкуючи сьогодні лист Л. Шандобилової із Дніпродзержинська і коментар представників місцевої влади, наданий кореспонденту «Дня», ми, на додаток, хочемо зайвий раз нагадати про існування відповідної постанови Кабінету Міністрів України (пояснення до неї див. у «Дні» від 8.11.2000 р.), котра надає мешканцям можливість ефективно відстоювати свої права як споживачів комунальних послуг.
Шановна головний редакторе газети «День» пані Ларисо!
Вибачте, що звертаюсь лише на ім'я, бо не знаю, як вас по батькові.
Нещодавно я переглянула передачу «Свобода слова» з вашою участю. Можливо, впевненість у відповідях на запитання, добре знання тих проблем, що обговорювались в ефірі, ствердили мою думку, що ви людина відповідальна, серйозна і виважена. Це спонукало мене звернутися саме до вас із проханням висвітлити на сторінках газети «День» проблему, яка не дає спокою не лише мені.
Те, що відбувається з теплопостачанням у нашій квартирі, можна назвати грабунком. Опалювальний сезон закінчився і, здавалося б, треба забути про той холод (+13) у наших квартирах взимку з 18 листопада по 5 квітня. Я пишу саме точні дати початку і кінця опалювального сезону, щоб було легко полічити: тепло подавалося лише 4,5 місяці, з яких, скажімо, у грудні 10 днів тепла не було зовсім, а в інші — днів п'ять — йшов так званий «недогрєв», який можна назвати просто холодом. У нашому будинку дев'ять поверхів, а подача тепла у підвалі як нижчій точці складала +35 о , то яке тепло могло бути на верхніх поверхах? А якщо зважити на те, що в нашому будинку за останні п'ять років не чистили батареї, то про тепло можна забути взагалі. Та чомусь наша міська влада прийняла рішення впродовж усього року брати плату за тепло. Якщо у грудні вона складала 28 коп., у лютому й січні — 44 коп., то чомусь у літні місяці сплата за тепло сягнула 84 копійок за квадратний метр площі. Може, тому було прийняте таке рішення, що так більш зручно нас обдирати. Мало того, що взимку ми мерзли, діти хворіли, так ми повинні сплатити по 1200— 1300 гривень за холодне повітря у кімнатах. Як можна ставити такі грабіжницькі ціни не за подачу тепла, а за його відсутність?
Але це лише частина проблеми. У нашому будинку сплачують як за тепло, так і за інші послуги лише третина мешканців, а у будинку проживає 36 сімей. Про незадовільний стан системи теплопостачання в нашому будинку знають у ЖЕКу, у міськвиконкомі, але нічого не робиться. ЖЕК ігнорує наші заяви, а міська влада відсилає наші листи знову ж таки в ЖЕК. Оскільки я сплачувала за тепло, то і звернулась у ЖЕК по акти, які б підтвердили забитість стояків і дали б мені право сплатити за фактично одержане тепло. Але скільки сил, часу та здоров'я мені це коштувало! Майже кожен день до мене приходили то комісія з ЖЕКу, то інженер, то начальник А.А. Беличенко, і все вирішували, а насправді відтягували час, щоб не дати цих актів. Та коли я і отримала деякі з них, вони виявилися юридично недійсними. То не було підпису тепломереж, то не зареєстровані. Фіналом моїх клопотів стало те, що в мене виявили нестандартні батареї, звинуватили мене в тому, що я краду тепло у сусідів. Це мене шокувало.
Я мерзну, у кімнатах холод неймовірний, а мене звинувачують у тому, що в мене спека, як у Сахарі. Я зверталась до депутата нашого району і була здивована не менше, ніж діями інших чиновників. Депутат мене вислухав, побідкався і порадив усі проблеми вирішувати самій, бо ніяких актів я не отримаю. У мене склалося таке враження, що живемо ми на острові серед дикунів, де немає влади, законів, наших прав. Чомусь коли на телеекранах розповідають про стан економіки, боргів населення за тепло та інші послуги, замовчують причини, що ведуть до цих астрономічних боргів. У нашому будинку є люди, що не сплачують взагалі ні за що понад чотири — п'ять років. Вони мислять так: не виселять, бо таких, як ми, багато. Ми зайшли у глухий кут. Я вважаю, що платити за послуги потрібно, але лише за ті, які ми отримуємо фактично. У мене приватизована квартира, але юрист мені сказав, що я повинна сплачувати за житло, як і раніше, до приватизації. Тоді що дає мені ця приватизація? Невже й це знов обман? Чи не забагато нас дурять?
Після всіх своїх поневірянь я дійшла висновку, що хочу відмовитись від усіх послуг як ЖЕКу, так і тепломереж. Але й це виявилось непросто. Спочатку я хотіла звернутися до голови міськвиконкому Швеця, але прочитала оголошення про те, що, аби потрапити на прийом, потрібні три документи: довідка про склад сім'ї, довідка про заробітну платню за три місяці, довідка про стан здоров'я.
Цей перелік, особливо останній документ, мне надзвичайно обурив. Я не думаю, що голова міськвиконкому бажає знати, як працюють і в якому стані моє серце чи печінка.
Отак, вирішуючи проблеми із теплопостачанням у своїй квартирі, я натикалася на такі бюрократичні перепони, що навіть не відчула різниці між теперішньою Україною і тою, що була 10—20 років тому.
Я прошу вас не залишатися байдужою до наших проблем. Я вважаю, що вони стосуються всіх. Я ніколи не робила боргів, адже наші борги залишаться нашим дітям, а цього я дуже боюся і лякаюсь навіть думки про це.
Шановна пані Ларисо, підкажіть, до кого звернутися, щоб нам допомогли вирішити цю ситуацію законним шляхом, чесно. Якщо мій лист не може стати матеріалом для статті у вашій газеті, то, будьте ласкаві, надішліть відповідь на мою адресу.
До кого звернутись у Верховній Раді з питання теплопостачання, а також як звернутись у комісію, яка розробляє Житловий кодекс? У вільній державі не можуть жити невільні люди, бо ж борги — то кабала.
КОМЕНТАР
«Ситуація з теплопостачанням у нашому місті нічим не відрізняється від тієї, котра склалася по всій Україні», — так прокоментувала лист своєї землячки, громадянки Шандобилової Л. В. керівник прес-служби міського голови Дніпродзержинська Зоя ГАЙНУЛЛIНА . «На жаль, — сказала вона, — рівень платоспроможності населення при сформованих тарифах на комунальні послуги, м'яко кажучи, залишає бажати кращого. Через це, насамперед в опалювальний сезон, не раз виникали проблеми з одержанням газу, за який тепер потрібно вносити передоплату». Проте, як повідомила глава прес- служби, міська влада і комунальні служби міста враховували «недогрєв» батарей центрального опалення через низьку подачу тепла й у зв'язку з цим робили перерахунок оплати. Цим і пояснюється, що в зимові місяці її розмір був нижчим, ніж встановлені 84 копійки за квадратний метр.
Але справа в тім, що оплата за тепло завжди розподілялася на дванадцять місяців календарного року. Ця практика існує з радянських часів для того, щоб «полегшити» вантаж комунальних платежів в опалювальний сезон, а в літні місяці — щоб були кошти на ремонт і обслуговування тепломереж. Через перерахунки в зимовий час і створилася «ілюзія», що влітку оплату беруть вище, ніж узимку.
Втім, у Дніпропетровському міськвиконкомі визнають, що система надання комунальних послуг потребує докорінної реформи, але вирішити її можна тільки на державному рівні. Зокрема, багато дорікань викликає робота ЖЕКів. Заступник голови комітету з будівництва, архітектури і комунальної сфери Володимир Гладнєв, наприклад, не дивується тому, що ЖЕКи не хочуть складати акти, за якими споживачі можуть зажадати відшкодування збитків. Багато жителів міста, як говорить пан Гладнєв, не бажають платити, у свою чергу, за ненадані послуги і відмовляються від теплопостачання і гарячої води. Деякі з них ставлять у будинках і квартирах автономні системи, але іноді, через конструктивні особливості системи центрального опалення, відключити споживачів неможливо і виникає тупикова ситуація. Вихід, можливо, полягає в тому, щоб створювати товариства домовласників і ставити терморегулятори і лічильники тепла і гарячої води в кожному під'їзді чи багатоквартирному будинку. Поки такою розкішшю, через високу вартість, обзаводяться лише установи і підприємства, і економія виходить дуже істотна. Населенню, звичайно, потрібно було б надавати на це кредити, і докладні плани існують на рівні області, але нестача фінансування не дозволяє говорити про істотні зрушення. Місцевому бюджету це не під силу взагалі.
Тим часом, у самому Дніпродзержинську, зокрема в Інституті енергозбереження місцевого технічного університету, вже готові надати допомогу всім бажаючим встановити в будинках і під'їздах лічильники й автоматичні регулятори. Професор університету Олександр САДОВИЙ повідомив, що подібними комплектами вже обзавелися і сам університет, і п'ять шкіл лівобережної частини міста. Вартість такого комплекту — 20 тисяч гривень, а лічильника, що його можна встановити в під'їзді чи багатоквартирному будинку, — 8—9 тисяч гривень. О. Садовий запевняє, що в цьому випадку мешканці будуть заощаджувати від 30 до 50 відсотків оплати за теплопостачання, а витрати окупляться за три — чотири місяці, тобто протягом опалювального сезону. Як би там не було, але в Дніпродзержинській мерії поки не можуть згадати таких прикладів, щоб мешканці виявили подібну ініціативу і виклали свої кревні за встановлення автоматичних регуляторів і лічильників у багатоквартирних будинках.
До речі, за словами тієї ж Зої Гайнулліної, робота зі зверненнями громадян у Дніпродзержинську поставлена добре. Досвід показав, говорить вона, що багато заявників, які бажають потрапити на прийом до мера, не можуть чітко пояснити свою проблему, а іноді й неадекватно оцінюють ситуацію, що їх тривожить. Для того, щоб розібратися, потрібно запитувати масу документів і довідок. Тому міський голова Микола Швець увів новий порядок роботи зі зверненнями громадян. Тепер перед прийомом у мера фахівці міськвиконкому вислухують заявника, збирають необхідні довідки, в залежності від самого питання, і заносять їх у комп'ютер. Сам прийом тепер триває недовго, тому що міський голова не тільки володіє всім обсягом інформації, але й встигає вирішити проблему. А заявнику повідомляє вже результат. Таким чином, ефективність цієї роботи піднялася в кілька разів, і протягом дня мер устигає прийняти до 70 відвідувачів!
ВІД РЕДАКЦІЇ. Маємо надію, що мер Дніпродзержинська Микола Швець завдяки нововведенням у порядку прийому громадян знайде декілька хвилин і для того, щоб почути нашу читачку.
