Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Заборонений прийом

17 січня, 2004 - 00:00

Що чекає громадянина, який порушує закон країни? Звісно, покарання. А якщо це посадова особа?

20 листопада 2003 року прем’єр- міністр Віктор Янукович підписав Постанову №1783 «Про заходи для поліпшення пенсійного забезпечення громадян» (майже за Оруеллом — назва протилежна суті документа), що порушує статтю 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Чим же примітна ця постанова? Для того, щоб стала ясною суть цього документа потрібне невеличке пояснення.

Згідно із Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, для всіх пенсіонерів України здійснюється перерахунок розміру пенсії. Розмір пенсії за віком визначається як добуток трьох співмножників:

— коефіцієнта страхового стажу пенсіонера;

— середнього арифметичного коефіцієнтів, що розраховуються як відношення заробітної плати працівника (нинішнього пенсіонера) до середньої заробітної плати в країні за кожний рік з прийнятого для розрахунку періоду;

— середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Виходячи зi ст. 43 згаданого вище закону, для всіх пенсіонерів, перерахунок пенсій яких має зараз відбуватися, це 2002 рік.

За даними Держкомстату України, середньомісячна зарплата працівників 2002 року становила 376,38 грн. Відповідно до ст. 43 Закону саме вона й повинна прийматися для перерахунку розміру пенсій. Однак Постановою КМУ № 1783 вводиться інша величина перерахунку пенсій — 306,45 грн. Результатом цієї підміни є зменшення на 18,6% розміру пенсії, що розраховується для кожного пенсіонера (тобто у пенсіонерів, з порушенням закону, щороку відбирається більш ніж двомісячна пенсія). Зекономивши на пенсіонерах, можна, наприклад, підняти зарплату чиновникам (вiдповiдну Постанову Кабміну Президент України вже скасував) або витратити ці гроші на важливіші, на думку уряду, цілі. Але хіба поняття доцільності має підміняти закон? Адже ми повинні жити не «по поняттях», а згідно із законом. І Закон повинні виконувати всі, незалежно від посади.

То чи існує в Україні посадова особа або державний орган (не теоретично, а практично), що здійснює контроль за дотриманням Конституції та виконанням законів і захищає громадян, у даному конкретному випадку пенсіонерів?

І де опозиційні партії й блоки? Чи фрази про «боротьбу за інтереси народу» їм потрібні тільки для мітингів, а коли з’явилася потреба ці інтереси відстоювати, то виявилося, що «король голий». А може, незаконне зменшення розмірів пенсій їм просто вигідне — додасть очок у боротьбі проти «антинародної влади» й голосів на виборах (адже пенсіонерів в Україні 14 мільйонів і плюс члени їхніх сімей, які також аж ніяк не в захваті від подібних дій уряду), і, може, навіть сприятиме здійсненню їхньої «рожевої мрії» — зміні влади. А партії парламентської більшості? Невже вони також «не помітили» підміни? І хто ж усе-таки відповість за невиконання закону?

Сергій ДОЛГІН, Київ
Газета: 
Рубрика: