Вибори президента Російської Федерації, рішення про мораторій на перевірку засобів масової інформації органами влади до закінчення президентської кампанії в Україні, теракти в Європі та конфлікт між Грузією та Аджарією — ось основні події, що були на вустах у жителiв нашої країни цього тижня. Як завжди, наші експерти підбивають його підсумки у традиційній рубриці «Що хорошого? Що поганого?»
Віктор МОРОЗОВ, музикант, перекладач:
— Позитивним є, безперечно, рішення про мораторій на перевірку ЗМІ органами влади під час виборчої кампанії, особливо, якщо його ще й виконуватимуть, адже останні атаки на ЗМІ не давали приводу для зайвого оптимізму. Добре, що нарешті розпочався суд над Павлом Лазаренком, адже в результаті на світ Божий можуть виплисти вельми пікантні подробиці й деталі з життя наших «еліт» (хоча, зрештою, чим ще нас можна здивувати?). Поганим було чергове загострення відносин між Грузією та Аджарією, але добре, що нова грузинська влада шукає шляхи для мирного й виваженого вирішення проблеми, не піддаючись на чергові провокації тих, хто прагне розвалити Грузію й завдати поразки «революції троянд» (чого варта тільки раптова поява в Батумі добре відомого нам своїми «бліцкригами» в Севастополь Юрія Лужкова). Дуже важливо, щоб нова грузинська влада в черговий раз продемонструвала, що найгостріші проблеми можна розв’язувати рішуче і водночас мудро, надаючи цим неоціненний приклад Україні. I, зрештою, вельми тривожить перспектива нових терористичних актів у Європі, особливо з наближеннями річниці початку іракської війни. Залишається тільки сподіватися, що Україну ця чорна хмара терору обійде стороною.
Анжеліка РУДНИЦЬКА, співачка:
— Темою номер один у наших мас-медіа є вибори президента Росії. Не коментуючи події самих виборів і кандидатів, зазначу, що консолідація російського суспільства є серйозним приводом задуматися нашим політикам і громадянам. Чи є в нашій країні людина, за яку б віддали свої голоси 67% українців, і чи є в нашій країні ідея, навколо якої народ згуртувався б, як це було 12 років тому? Відсутність глобальної української ідеї, що дає підставу ділити Україну на Західну і Східну, проросійську і проєвропейську, є нашою головною проблемою. Наше керівництво, а відповідно мас-медіа і суспільна свідомість, ідеологічно дуже кволі, непатріотичні. Я, часто зустрічаючись з публікою, жахаюсь розривом між простими людьми та елітою. Хотілося б почути якісь прогресивні ідеї від кандидатів у президенти України.
Найжахливіше, що сталося у світі, — це теракт в Іспанії. Дуже хотілося б жити і почувати себе захищеним. Без невиправданих жертв, війн і насильства.
Найприємніше — те, що в Києві «запахло» весною. Сонце, тепло, пробудження природи для мене — джерело натхнення. Тому саме цього тижня народилася нова пісня «Стоп, стоп, стоп» у французькому проекті, над яким працює моя команда. Саме завдяки франкомовному проекту «Серце ангела» у мене з’явилася можливість більше представляти нашу країну за кордоном.
У творчому житті найприємнішим було запрошення на гастролі у Литву. Для мене це не лише знайомство з новою публікою, освоєння сусіднього музичного ринку, але й можливість ще раз нагадати про Україну, встановити тіснішi стосунки між вітчизняними та литовськими шоу-бізнесовими структурами. Такі контакти навіть на приватному рівні допомагають нашій країні легше й органічніше інтегруватися у європейське суспільство.
Ще один важливий факт — «Територія А» підбила підсумки премії в галузі кліпмейкерства та музичного телебачення і незабаром оголосить їх публічно. Нині це єдина музична премія в Україні (інші самоліквідувалися), мені б дуже хотілося, щоб вона вижила.
Сергій МАСЛОБОЙЩИКОВ, режисер:
— Якщо брати до уваги світові події, то не може не засмучувати відлуння після терактів у Мадриді — вибухів на залізничних станціях, де загинуло чимало людей. Якщо подивитися на наше ближче оточення, то привернули увагу вибори президента в Росії та українська реакція на ці вибори; те, як українська еліта пристосовується до нової ситуації. Росія завжди давала якусь матрицю або кальку для подальшої поведінки України. І я трішки побоююсь якихось побічних наслідків. Подивимось, що буде далі. Адже часи змінюються. Добре, що ми з родиною переїхали на нову квартиру, а також те, що мене запросили на роботу до Угорщини — в Будапешт. Буду працювати там над виставою «Сон літньої ночі». А ще — я весь в очікуванні зйомок спільного російсько-українського фільму. Сподіваюся, що все у цій справі буде добре. Гроші з українського боку вже є, а з російського поки що чекаємо. На словах уже все підтверджено, але офіційне рішення ще не прийняте.
Василь ШКЛЯР, письменник:
— Хорошим вважаю появу на світ нового унікального видання — «Кобзаря» Тараса Шевченка (видавництво «Дніпро») в художньому оформленні Миколи Строженка. Це нове ілюстративне бачення Шевченкової спадщини. Це подія не тижня й не року, це — епохальне явище. Розпорядження Президента Леоніда Кучми про те, щоб усі силові структури утримувалися від перевірок засобів масової інформації, вважаю хорошим. Iз подій тижня, що минає, запам’яталася також дискусія письменників, учених та видавців у Національній спілці письменників України на тему «Проблеми актуалізації літературної класики». І добре, що цей «круглий стіл» дав «зелене світло» скандальному проекту видавництва «Дніпро» — видання версій таких класичних творів, як «Декамерон» Джованні Боккаччо та «Повія» Панаса Мирного. Важливою і хорошою подією став «Брусиловський культурний прорив». У неділю в селищі Брусилов, на Житомирщині, висадився десант популярних українських письменників. Теплі зустрічі з тамтешніми читачами показали, що українська книжка коштує дорого, але є бажаною в усіх будинках. Не знаю до яких, хороших чи поганих, подій віднести початок суду над Павлом Лазаренком, але певно — до цікавих. Погано, що в Мукачеві закрили дві незалежні радіостанції.
Юрій ХУДЯКОВ, віце-президент Національної спілки архітекторів України:
— Дуже цікавим і приємним для мене було відрядження до Дніпропетровська. Бо там мені в око запав дуже чудовий об’єкт. Цей соціальний об’єкт побудували (коли проводили реконструкцію дитячого садочка) саме як будинок для літніх людей. До речі, профінансувала це будівництво єврейська община. Побачивши його, я отримав велике задоволення. Це — приклад того, як можна будувати такі об’єкти по всій Україні. Також було затверджено мою роботу з реконструкції плавального басейну на спорткомплексі «Метеор». Це була для мене приємна подія. А неприємно те, що відбувається у всьому світі з дня на день — страшні аварії, терористичні акти. Це жахливо, це лякає і насторожує. І мимоволі з’являються такі відчуття, що це лихо підбирається й до нас.
