У розпал літа, коли, здавалося б, про проблеми енергетики можна забути, в Україні вчергове з тривогою заговорили про ситуацію на ринку електроенергії. Й очільнику Міненерговугілля Ігорю Насалику довелося терміново заспокоювати схвильованих громадян. «Ні блек-ауту, ні «все пропало» не станеться, — нарікав у понеділок (чомусь удосить розв’язному тоні) на «попередників» Насалик на своїй сторінці у Facebook. — Спадщину залишили непросту, але два місяці ми працюємо, а не соплі жуємо. Тому на сьогоднішній день у нас не мінус 2000 мегават (як прогнозували ще на початку літнього періоду), а плюс 2200, газомазутові блоки не запускали й щорічної допомоги від РФ не потребуємо». Тим часом у Москві в понеділок підтвердили «Інтерфаксу» факт звернення України з приводу імпорту електроенергії. «Запит (на постачання) надійшов минулого тижня», — сказав глава Міненерго Олександр Новак. «Цього тижня звернень не було», — додав він.
КОНДІШЕН, ТИ ВИНЕН
Насалик виправдовувався, швидше за все, не від хорошого життя. У п’ятницю інформагентства з посиланням на джерело повідомили, що Україна цього дня, 24 червня, отримала з Російської Федерації 600 МВт електричної потужності в рамках угоди про технічну допомогу через виникнення в енергосистемі країни дефіциту. Повідомлялося також про те, що напередодні було ухвалено рішення про запуск газомазутних блоків на Трипільській та Запорізькій ТЕС, додаткове навантаження на київських ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Це пов’язувалося з тим, що споживання електроенергії в енергосистемі України зросла через високі температури й масове включення кондиціонерів. А на низці блоків АЕС триває ремонтна компанія, робота Південно-Української АЕС обмежена через брак охолоджуючих потужностей. При цьому, за даними глави НКРЕКП Дмитра Вовка, з 1 червня припинилися постачання вугілля антрацитової групи з окупованих районів Донбасу.
Як повідомило агентство REUTERS, запаси вугілля антрацитових марок на складах українських теплоелектростанцій минулого тижня скоротилися на 26,3% (з 550,5 тисячі до 405,4 тисячі тонн). Держкомпанія «Укренерго» поінформувала, що загалом запаси вугілля на складах ТЕС за тиждень зменшилися на 8,3% (з 1,6 мільйона до 1,48 мільйона тонн). Відповідна тенденція, за даними компанії, проявилася ще в середині травня, коли ТЕС мали понад 2 мільйонів тонн, з яких лише близько 870 тисяч тонн припадало на антрацит.
ДАМ (ФОРМУЛА) З РОТТЕРДАМА
Нагадаємо, минулого року Україна імпортувала антрацит для ТЕС з Південно-Африканської Республіки. Тепер Міненерговугілля заявило, що в майбутньому опалювальному сезоні цього не буде. А регулятор енергетики — НКРЕКП — внесла в ситуацію на підвідомчому ринку, як то кажуть, свої п’ять копійок. Комісія запровадила так зване біржове формування цін на вугілля вітчизняного виробництва. І ціна нашого палива, за запропонованою комісією формулою, має тепер чомусь розраховуватися, виходячи з його вартості на біржі Роттердама плюс вартість доставки його звідти до України. Тим часом, в експертному співтоваристві ця формула не знайшла розуміння, оскільки таким чином ціни на вугілля необґрунтовано й несправедливо завищуються, через що може постати питання додаткового підвищення цін на електроенергію для промисловості та населення.
До числа критиків або, принаймні, тих, хто сумнівається в роттердамській формулі, потрапив і прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Під час засідання уряду минулої п’ятниці (24 червня) він доручив Міненерговугілля за участю НКРЕКП перевірити її доцільність і знайти вихід із цієї ситуації. «Зробити це потрібно терміново, даю один тиждень на те, щоб внести пропозиції, які розглянуть і Президент і уряд, щоб врегулювати цю проблему», — поставив завдання прем’єр і повідомив, що обговорював це питання із президентом. «Президент також стурбований цим питанням», — підкріпив Гройсман своє доручення посиланням на думку Петра Порошенка.
Але регулятор цього разу й, схоже, недоречно і невчасно продемонстрував свою незалежність, що, як то кажуть, було б гідно кращого застосування. Вже наступного дня — 25 червня — він підвищив з 1 липня оптово-ринкову ціну електроенергії для промисловості до 1,358 гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook в подробицях повідомив колишній член НКРЕКП Андрій Герус. «Після запровадження роттердамської формули визначення оптово-ринкової ціни (ОРЦ), вона зросла: з 1 травня з 1,178 грн до 1,237грн. (+ 5%), з 1 липня — до 1,28 грн, з 1 жовтня — до 1,319 грн. Тобто сумарно + 12%. Це означало очікуване зростання тарифу для промисловості близько 15%, — нагадує він і продовжує: — Сьогодні комісія переглянула своє рішення і ще додатково підняла ОРЦ. Тепер: з 1 липня — 1,358 грн, з 1 жовтня — 1,490 грн. Тобто сумарно + 26% до квітневої ОРЦ, яка вже тоді була на 20% -30% вища за європейські ціни». «Це означає, що зростання для промисловості буде не 15%, а, мабуть, всі 30%», — уточнює Герус. За даними експертів, пише «Економічна правда», ціна вугілля за формулою Роттердам + становить 63 долари за тонну, тоді як ціна за тонну вугілля без формули — 44,2 долари. Крім того, НКРЕКП закликала Міненерговугілля запровадити ще й рентну плату за видобуток вугілля.
БОРГИ НАШІ ТОТАЛЬНІ
Характерно, що все це робиться в умовах тотальної боргової кризи в електроенергетиці. «На сьогоднішній день ми маємо загальну заборгованість на енергоринку майже 30 мільярдів гривень. Це ті підприємства, які генерували, постачали, транспортували й споживали електроенергію», - розповів журналістам перший заступник глави парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський. Він також особливо відзначив високий рівень боргів перед НАЕК «Енергоатомом». За його словами, з 30 мільярдів 14 мільйонів гривень — борг перед цією держкомпанією.
Член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає, що Україна знову на порозі енергетичного «блек-ауту». У коментарі, надісланому «Дню», він повідомляє, що дефіцит в енергосистемі України наближається до 2000 МВт. З огляду на тривалі вихідні дні 25-28 червня у зв’язку з Днем Конституції України, на думку експерта, можна очікувати подальшого зростання дефіциту електроенергії, що може призвести до проблем із постачаннями електроенергії, віялових відключень та аварій на мережах. «Причиною щорічних (з 2014 р.) і, на жаль, вже стандартних для літнього часу проблем з виробництвом електроенергії є дефіцит вугілля», — робить висновок Ковальчук.
ВЛАДА НЕ РОБИТЬ ВИСНОВКІВ, І БЛЕК-АУТ ДИХАЄ У СПИНУ
На його думку, до стрімкого скорочення запасів вугілля на складах ТЕC призвело припинення постачань вугілля з неконтрольованих територій Донбасу. Як і минулого року, буквально на кілька днів або максимум на 2 тижні залишається вугілля на Криворізькій, Луганській, Придніпровській та Слов’янській електростанціях». «Повторення минулорічної ситуації свідчить про те, що влада не робить висновків, — констатує експерт. На його думку, становище у вугільній галузі, як і загалом в електроенергетиці — це рух «за течією». Ще місяць такої «роботи», й Україна офіційно знову буде змушена імпортувати електроенергію з Росії. За даними Ковальчука, в нормі максимальний обсяг перетікання електроенергії з Росії сягає 1000 МВт. Фактично це означає, що Україна вже імпортує електроенергію з Росії, але і далі скромно називає це перетіканням.
«Щоб якось поліпшити ситуацію, ТЕС України почали спалювати дорогий газ, - розповідає Ковальчук. - Було прийнято рішення включити в роботу газові теплоелектроцентралі в Харкові та газомазутові блоки на Трипільській і Запорізькій ТЕС. Нічим не можуть допомогти й вплинути на ситуацію АЕС, які скорочують виробництво електроенергії. Чергова енергетична криза показала, констатує експерт, що АЕС не здатні функціонувати в режимі маневрування.
ПЕСИМІСТИЧНИЙ СЦЕНАРІЙ ЗАЛИШАЄ ТІЛЬКИ МІСЯЦЬ
Ковальчук нагадує, що в серпні 2015 року Україна опинилася в кроці від часткового блек-ауту. Зараз блек-аут, за його словами, також дихає в спину. «За песимістичного сценарію влада має тільки один місяць для того, щоб налагодити постачання імпортного вугілля, відновити постачання антрациту з неконтрольованих територій Донбасу й нарешті перейти від слів до справи — розпочати реформу вугільної галузі», — зазначає експерт.
Один із найбільших фахівців української енергетики в приватній розмові з «Днем» погодився з Ковальчуком і навіть сказав, що блек-аут наближається з кожним місяцем, тижнем, днем і навіть годиною. Але його причина, на думку заслуженого енергетика, в іншому — у зношеності всіх видів устаткування, від трансформаторів і розподільних пристроїв до вимикачів і запобіжників різних типів на електромережах. Він прогнозує Україні відповідні неприємності вже цієї зими.
У цій дискусії екс-міністр енергетики, президент Енергетичної асамблеї України Іван Плачков підтримав чинного міністра. У розмові з «Днем» він сказав: «Міністр повинен так говорити, всі міністри будуть так говорити». «А насправді як?», — наполягав «День». «Ситуація складна, — неохоче промовив він, — блек-ауту можна уникнути і, я думаю, нам вистачить розуму, щоб найближчим часом почати займатися вугіллям, газом, я думаю, що ми ще встигнемо. А ні, будемо купувати електроенергію в Росії, чого не можна допускати. Але міністр же не визнає, що таке може бути і що він допустить це. А вугілля на складах вже 1200 тисяч тонн, газу у сховищах — 9 мільярдів кубометрів — перспектив немає. Тож обмеження споживачів можуть бути дуже глибокі. Спочатку відключать заводи, потім дійде до сіл. І так все більше й більше. Ми це вже проходили. Нещодавно, минулого тижня, навіть у Києві був маленький блек-аут, коли згоріло 15 трансформаторів і в двох тисячах будинків були перепади напруги й дуже багато неприємностей. У столиці дефіцит був приблизно тисячу мегават.
