На Ближньому і Середньому Сході базар — не лише економічний, а й політичний барометр. А в столиці, то особливо. І якщо в Тегерані на базарі відбулася демонстрація проти зростання цін і лавиноподібної девальвації ріала, то для властей це тривожний знак. Підприємці на базарі і в місті закрили свої магазини на знак протесту, вимагаючи від уряду вжити негайних заходів щодо стабілізації курсу ріала. Все це дуже серйозний показник того, що економічні санкції, введені США і Євросоюзом проти Ірану, починають приносити результати.
У серпні один долар коштував на вільному ринку близько 24 тис. ріалів, при офіційному курсі 12,5 тис. Як повідомила завідуючий сектором Ірану Інституту сходознавства Російської академії наук (РАН) Ніна Мамедова, у перших числах жовтня долар подорожчав до 40—42 тис. ріалів. За рік іранська валюта втратила 80% вартості.
Ситуація загострилася настільки, що уряд змушений був увести декілька курсів обміну ріала. Якщо купуються життєво важливі товари, наприклад медикаменти, то оператор може купити долари за офіційним курсом 12 тис. ріалів.
До всього цього додаються панічні очікування населення і посилена скупка валюти в очікуванні подальшого падіння національної грошової одиниці. Були введені обмеження на вивіз валюти за кордон у 5 тис. доларів, але це не допомогло. Процес не лише продовжився, але навіть посилився.
Як завжди, винними оголосили торговців валютою. У Тегерані і низці міст пройшли арешти. Вільний продаж валюти був заборонений. Чорний ринок почав процвітати. Скільки не забороняй, долари все одно купуватимуть.
У міру зростання вартості долара набирає швидкості інфляція. Індекс зростання споживчих цін на іранському внутрішньому ринку в серпні 2012 року щодо серпня 2011 становив 23,9%. Особливо високим цей показник був для продовольчих товарів. Зокрема для свіжих фруктів він становив 74%, для овочів 81% і для курячого м’яса 74%. Останнє особливо хворобливо для населення. Яловичина і баранина коштують так дорого, що доступні вельми обмеженій кількості заможних людей. У цих умовах курятина стала їжею мільйонів іранців. Зростання цін на неї — лише частина проблеми. Через підвищений попит спостерігався дефіцит курячого м’яса. Не дуже допомогли і термінові закупівлі замороженої курятини у друга Уго Чавеса. За словами аналітиків, щорічні темпи інфляції в країні повинні були значно перевищити відмітку у 25%, про які говорить влада. Місцеві експерти називають показник понад 50%, а це вже гіперінфляція.
У Вашингтоні вважають девальвацію ріала і складності в іранській економіці результатом економічних санкцій. Перш за все, на 50% впав експорт нафти. Навіть країни, що продовжують її купувати, зменшили об’єми закупівель. Китай удвічі скоротив імпорт іранської нафти, а на об’єми, що залишилися, зажадав 30-відсоткової знижки і розрахунок бартером за китайські товари. Низькоякісна китайська побутова техніка і текстиль і так заповнили іранські магазини. Як вважають експерти, до кінця року від зменшення експорту нафти Іран втратить 40—50 млрд доларів.
Особливо неприємним сюрпризом для іранського керівництва виявилася зміна позиції азіатських країн, які до останнього часу відмовлялися припинити імпорт нафти з Ірану. Зараз Японія, Південна Корея відмовилися від іранської нафти, Індія і Китай значно скоротили об’єми імпорту з Ірану. Менеджер американських хедж-фондів Даніель Клауд, який також викладає філософію в Принстонському університеті, вважає, що значне збільшення видобутку нафти Іраком — це головна причина, чому нафтове ембарго щодо Ірану зараз може бути особливо ефективним. Ірак у вересні став виробляти 3,4 млн барелів нафти на день. Метою іракського уряду є довести до 2014 року виробництво до 4 мільйонів барелів на день. Падіння іранського експорту нафти на 1,5 млн баррелів на день легко компенсується постачаннями з сусідньої країни. І найголовніше, такий імпорт дозволяє не мати проблем через введення санкцій проти Ірану. Додамо збільшення постачань нафти з Лівії, які не лише вийшли на передвоєнний рівень, але і продовжують збільшуватися.
Нинішні фінансові й економічні труднощі змушують іранське керівництво маневрувати. За даними ООН, Іран перетворив на порошок третину своїх запасів збагаченого до 20% урану. Такий порошок призначається для використання в медичних цілях, і він практично непридатний для виробництва збройового урану. Інспектори у своєму звіті вказали, що на порошок перетворено 71,25 кг з накопичених Іраном 190 кг збагаченого урану. За різними даними, для створення однієї бомби Ірану необхідно від 200 до 250 кг збагаченого до 20% урану. Призначення таких дій цілком очевидно.
З іншого боку, градус войовничої риторики лише підвищується. Йти на поступки у своїй ядерній програмі теократи з іранського керівництва абсолютно не мають наміру. Виступаючи на зустрічі з представниками інтелектуалів, аятолла Хаменеї сказав, що за 33 роки існування Ісламської Республіки вона стикнулася з великим числом викликів як у галузі політики безпеки, так і у військових справах. Але Іран зумів завдяки своїй наполегливості ці загрози нейтралізувати. «Ворог посилює натиск на іранський народ. Але він ніколи не схилиться перед тиском». Не менш войовничі і військові діячі Ірану, які обіцяють знищити «сіоністську ракову пухлину».
Іншим наслідком девальвації ріала і зростання економічних проблем Тегерана є зменшення вірогідності ізраїльського удару по ядерних об’єктах Ірану. У Вашингтона з’явився вагомий аргумент проти військової акції в очікуванні як посилення режиму санкцій, так і їхньої дієвості, що, врешті-решт, повинно схилити навіть найбільш твердолобих серед теократів у Тегерані на початок справжніх перемовин. Поки ж з іранської столиці запускаються інформаційні пробні кулі на кшталт готовності закрити один із заводів зі збагачення урану замість послаблення санкцій. Це може бути одним із маневрів, але також свідчити про певні переміщення.
Все це відбувається на тлі загострення внутрішньої боротьби в іранських правлячих колах. Президент Махмуд Ахмадінежад поспішив оголосити, що валютна криза інспірована західними державами. Проте списати проблеми економіки на зовнішню змову глава держави цього разу не зміг. Іранський парламент, меджліс, більшість у якому належить прибічникам аятолли Хаменеї завдав сильного удару по позиціях Ахмадінежада. Більшістю голосів (240 за, при 179 проти) депутати проголосували за розгляд питання про згортання другого етапу ініційованих президентом реформ щодо субсидування продовольства і палива. Ахмадінежад раніше назвав ці реформи найсерйознішим економічним планом за останні 50 років, хоча більшість експертів вважають ці заходи популістськими. Це серйозний удар по президентові, мандат якого закінчується 2013 року. Перспективи ж перемоги ставленика Ахмадінежада (сам він не має права висуватися на третій термін) стають усе більш невизначеними.
Швидше за все, західні країни посилюватимуть санкційний тиск і спокійно чекатимуть ефекту «стиглої хурми» — падіння нинішнього іранського режиму. Навряд чи це станеться найближчим часом. Японські мілітаристи такого не дочекалися. Колись генерал і державний секретар Джордж Маршалл сказав, що The only way human beings can win а war is to prevent it. — Людство може виграти війну єдиним шляхом — попередивши її. І якщо криза довкола іранської ядерної програми буде врегульована дипломатичним шляхом — найголовніший результат санкцій.
