Упродовж уже двох тижнів провідні телеканали світу розпочинають свої інформаційні випуски з новин в Україні. Матеріали про українські вибори, «помаранчеву» революцію чи політичну кризу з’являються на перших шпальтах відомих газет. На майдані Незалежності у Києві працюють чимало іноземних журналістів.
Про те, які відгуки і коментарі подають російські ЗМІ, «День» з’ясовував в українських експертів, які нещодавно повернулися з Москви.
Віктор ГОРОБЕЦЬ, завідувач Центру соціальної історії Інституту історії НАН України:
— Днями я разом зі своїми колегами повернувся з Москви, де 24-25 листопада, у ці драматичні для України дні, відбулося установче засідання українсько-російської комісії з історії. Їй, власне, і приписувалося створення спільного підручника про стосунки між Україною та Росією впродовж багатьох століть. Насправді йдеться лише про узгодження та неконфронтаційну подачу гострих, проблемних питань.
Зараз у північних сусідів відчувається великий інтерес до подій в Україні. Це, безперечно, найбільш масовий рух за останні кілька сотень літ, що має чітке спрямування і згуртовує націю. У 1917 році, коли Центральна Рада приходила до влади і оголошувала УНР, він був значно вужчий. Сучасні події можна порівняти з повстаннями під проводом Богдана Хмельницького у XVII столітті.
У Росії інформація про нас подається необ’єктивно і спотворено. Головним чином ситуацію, що склалася, розцінюють як протистояння між Заходом та Сходом, дії опозиції розглядаються як націоналістичні, що мають антиросійське спрямування. Наприклад, на усіх тамтешніх телеканалах говорилося, що на пікетуванні студентами Генерального Консульства Росії у Львові звучали антиросійські гасла, що ображають гідність росіян. У той час у відеосюжеті львівська молодь скандувала: «Україна незалежна!»...
Здебільшого нам доводилося спілкуватися з тією, ліберально налаштованою академічною елітою, яка з розумінням, а хто й з вболіванням ставиться до українців. Думка цих людей формується не лишень з інформації, поданої ОРТ, РТР, НТВ, вони також дивляться СNN, Euronews... Проте більшість росіян не мають доступу до інших джерел інформації, окрім як російських, тому є дезінформованими.
Юрій ШАПОВАЛ, керівник Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України:
— Минулого тижня я перебував у Москві, де брав участь у засіданні українсько-російської комісії з історії. У готелі мав змогу дивитися усі провідні російські канали. І був неприємно вражений, як, скажімо, ОРТ, РТР висвітлює українські події — як змальовувалися два кандидати на пост президента і та Україна, яку вони обстоюють. Образ Ющенка цілком демонізований. Він поставав націоналістом з напівнациським забарвленням; людиною, яка «продалася» Заходу; тим, хто дестабілізує ситуацію, вивівши людей на майдани. Янукович подавався як інтернаціоналіст, друг Росії, великий демократ, прибічники якого планово працюють на своїх робочих місцях і не дестабілізують ситуацію. А у перерві роботи вони вболівають за свого кандидата. Приміром, в одному репортажі показували майдан Незалежності, коментуючи, що серед помаранчевих прапорів безліч червоно-чорних — знамен українських націоналістів. При цьому у кадрі не було жодного червоно-чорного полотнища. А далі розповідь про те, що ОУН створена у 1929 році, що в 1941-му члени цієї організації увійшли разом з німецькими нацистами в Україну... І нарешті, у мене абсолютно відразливе враження залишилося від більшості тих експертів, які коментують ситуацію в Україні так, ніби вони найдосвідченіші знавці справи.
Я мав кілька дискусій з колегами з інституту слов’янознавства, інституту загальної історії Російської академії наук, яку очолює авторитетний вчений Олександр Чубарян. Вони досить доброзичливо налаштовані. Від них не почув жодного негативного слова на адресу обох кандидатів. Натомість говорили, що ситуація, яка склалася, — це наша внутрішня справа, а також радили тривожно не сприймати те, як російські ЗМІ висвітлюють події в Україні, і порадили нам читати газету «Коммерсант», слухати радіо «Эхо Москвы», де звучать різні погляди.
