Канада однією з перших країн світу визнала незалежність Україні. Тому зрозумілий інтерес цієї країни до того, що відбувається у нас. Канадський уряд перший застосував санкції проти української влади. Також Оттава однією з перших країн G8 відкликала посла з Росії після того, як російські війська порушили угоду про базування Чорноморського флоту в Криму, а російський президент отримав від Ради Федерації право на введення війську в Україну. На знак підтримки українського народу та щойно сформованого уряду у минулу п’ятницю до Києва прибула з візитом група канадських депутатів та міністр закордонних справ Канади Джон Бейрд. «Дню» вдалося поспілкуватися із сенатором Рейнелл Андрейчук, яка була Головою канадської незалежної Спостережної місії за парламентськими виборами в Україні у грудні 2012 року та депутатом Палати громад Тедом Опіцом, членом Консервативної партії, обраним до парламенту з округи Етобіко-центр, який також був спостерігачем на виборах 2010 року і довиборах у 2012 році. Розмова почалась з того, чи могли вони кілька місяців тому собі уявити, що саме так завершиться Євромайдан.
«ЦЕ БУЛА РЕВОЛЮЦІЯ»
Рейнелл АНДРЕЙЧУК: — Революція, а точніше, конфлікт розпочався із заяви уряду про призупинення підписання Угоди про асоціацію. І люди хотіли, щоб уряд їх слухав. Вони день у день проводили мирну акцію, але їх не слухали. І тоді, коли розпочалось насильство, вже не було надії, що цей уряд дослухатиметься людей. А стосовно революції, що я думаю, люди, які прийшли на Майдан, стежитимуть за тим, чи ця коаліція буде гарантувати і дотримувати демократичних принципів. І якщо вони будуть це робити, то й почнуть досягати успіху.
Але, знаєте, зміни будуть відбуватися дуже повільно. Це було у моїй країні. І це буде тут. Тому люди повинні бути терпеливими. Але вони мають зробити так, щоб цей уряд був відповідальним перед ними. Тому тестом буде те, чи ця коаліція працює не для себе, а для людей. Чи будуть вони робити так, щоб демократичний процес продовжувався. Тому крок за кроком, день за днем, люди мають побачити, що їхнє життя покращується.
Тед ОПІЦ: — Для мене сьогоднішні відвідини Майдану були дуже сумною подією. Я був на Майдані в грудні, коли тут відбувалися перевибори в деяких округах. Тоді це був інший Майдан, а зараз це зона військових дій. Сьогодні можна сказати, що це була революція. І це місце, де загинули люди. І дуже сумно бачити всю панораму особливо зверху, обгорілий Будинок профспілок. Вид на це дуже швидко протвережує.
А якщо оцінити те, що відбулося, то можна сказати, що люди, які загинули, «зробили інвестиції» в Майдан. Майдан показав, що люди не втікали від куль, навпаки бігли під кулі, що суперечить самій суті людської істоти. Така воля і рішучість є тим, що змінює країну. Така воля і така рішучість надихає покоління діяти краще, робити добро. І це сталося дуже швидко. І ця швидкість є неймовірною. Ніхто в уряді ще тиждень тому не знав, що буде таке. Ніхто не міг цього передбачити. Цей прецедент є чіткою демонстрацією колективної волі нації. Той факт, що члени опозиції підтримують це, відкладаючи відмінності, для досягнення спільної мети, підбадьорює. Але це не виключає величезні виклики, які лежать попереду.
«КАНАДА СТОЯТИМЕ РАЗОМ З УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ, ЩОБ ДОПОМОГТИ ЙОМУ ДОСЯГТИ ЙОГО ПРАГНЕННЯ»
— Чи допомогло успіху революції те, що канадський уряд запровадив санкції проти українських урядовців, причетних до насильства?
Р.А.: — Я думаю, що українці самі стали змінюватися і тому заслуговують на перемогу. Канада, справді, хотіла вже давно запровадити санкції, тому що ми бачили насильство з боку влади. Відтак, думаю, що це допомогло. Але це не може бути єдиною відповіддю, важливо те, що робили люди і чого вони хотіли. Я сподіваюся, що Росія відреагує і визнає територіальну цілісність усієї України. Зрештою вона підписала Будапештський меморандум у 1994 році. Я оптиміст, думаю, що Росія буде дотримувати свого слова, а якщо ні, то її чесність у всьому світі буде поставлена під питання. Я сподіваюсь, що буде знайдено мирне вирішення проблеми Криму, самими людьми, як вони хочуть управлятися і в якій формі. Тому не повинно бути жодного зовнішнього впливу. Все змінюється з години на годину, не можна пояснити, що відбувається у Криму. Я закликаю всіх зберігати територіальну цілісність і дозволити народу самому вирішити, куди він хоче далі рухатися.
Т.О.: — Канада, яку я представляю, і прем’єр-міністр Канади Гарпер має настільки сильне почуття до України, що він відправив свого міністра закордонних справ з делегацією до Києва. Як сказав прем’єр-міністр, ми повинні бути тут разом з українським народом. Тому ми тут і сподіваюсь, демонструємо народу України, що Канада — друг, що Канада буде стояти разом з українським народом, щоб допомогти йому досягти його цілі та прагнення, сподівання на процвітання у майбутньому для всіх ваших дітей і жити в суспільстві, яке побудовано на фундаменті свободи, демократії, прав людини і верховенства права. І проблема Криму сьогодні має бути вирішена. Дуже важливо, щоб права і прагнення всіх людей в Україні, особливо тих, у кого різна релігія, відмінна мова, всі меншини повинні мати справедливе представництво і мати рівний голос. Усі ці фактори, з якими ви маєте справу сьогодні і в майбутньому — зовсім нова територія, або іншими словами — невідкрита країна.
«УКРАЇНЦІ МАЮТЬ ПОБАЧИТИ, ЩО УРЯД ПІКЛУЄТЬСЯ ПРО ЛЮДЕЙ, А НЕ ПРО СЕБЕ»
— Яке у вас склалося враження про новий уряд, з представниками якого ви зустрічались сьогодні?
Р.А.: — У моїй країні, коли ви приїжджаєте в село чи місто, люди хочуть, щоб уряд допоміг їм, вони хочуть побачити позитивні зміни. І, звісно, дивлячись на цей уряд, українці мають побачити, що уряд піклується про людей, а не про себе. Я закликаю уряд думати про те, що краще для людей. Тому я оптиміст, в уряді є талановиті люди, трохи свіжої, трохи старої крові.
У нас живе 1,2 млн канадців, які ідентифікують себе українцями. Я провела багато часу в Канаді, пояснюючи людям, чому Україна є важливою для Канади. Навіть якщо ви не маєте українського коріння, говорила я, Україна стратегічно важлива для миру в Європі і стабільності в світі. Тому наш міністр закордонних справ прибув сюди після візиту в Австралію о третій годині ночі і провів масу зустрічей у Києві, запитуючи всіх, чим Канада може допомогти. І тому зараз настав момент скористатися цією можливістю і працювати разом.
Т.О.: — Я думаю, що всі вони розуміють відчуття нагальності щодо стабілізації економіки, відбудови демократичних інститутів та планування наступних виборів у травні. Я тут спостерігав за двома виборами: загальними парламентськими і на перевиборах у 5-ти округах у грудні. Нація має працювати разом, громадяни мають впливати на уряд, щоб ті не брали хабарів, не діяли неправомірно, піти і чесно кинути бюлетень, не будучи змушеним робити свій вибір, без залякування. Це якраз є зрілість нації, якщо ви можете проводити вільні прозорі вибори. Це означатиме, що суспільство розвивається. І ви отримаєте лідерів, яких ви хочете мати. Але ви також маєте підбадьорювати лідерів, які мають брати участь у виборах. Мають бути створені умови для тих людей, щоб вони мали можливість балотуватися, виставляти себе і представляти свої виборчі округи якомога справедливіше і чесно. Я думаю, що в усієї країни є спільне бажання досягти цих стандартів — справедливих виборів.
«УРЯД МАЄ РОЗРОБИТИ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ З РОСІЄЮ, А НЕ ПОЛІТИКУ РЕАГУВАННЯ НА ТІ ЧИ ІНШІ ЇЇ ДІЇ»
— А як ви інтерпретуєте «золоте мовчання» Путіна, саме так характеризують зарубіжні ЗМІ мовчанку російського президента щодо цього питання?
Р.А.: — Путін мовчить упродовж довгого часу. І коли тривали переговори між ЄС і Україною, а потім настав момент, коли він почав діяти. У мене слов’янське походження, ми не приймаємо швидких рішень, натомість у нас є власні ідеї. Я не інтерпретую це мовчання негативно. Я дуже поважаю Росію як країну і роль президента, тому закликаю Путіна визнати свої зобов’язання, які випливають із підписаного у 1994 році Будапештського меморандуму і будучи частиною міжнародної спільноти, визнати територіальний суверенітет України і допомогти Україні в її трансформації. Це було б у його найкращих інтересах. І водночас, я думаю, що коаліційний уряд має розробити зовнішню політику з Росією, а не політику реагування на ті чи інші її дії. У Канаді ми живемо поруч з великим сусідом і це не завжди легко. Тому Україна повинна найти способи працювати з Росією для взаємної вигоди обох країн. І я думаю, якщо вони будуть поважати одна одну, то буде добра можливість працювати разом.
Світ дуже великий, світ змінюється, міжнародні сили і тепер жодна країна самотужки не може контролювати все. І ми зараз є більше взаємозалежні у світі. Тому я думаю, що в найкращих інтересах Росії не діяти негативно у стосунках з Україною, а почати позитивні відносини з Європою, з усіма іншими сусідами. І зрештою це буде найкраще. Це момент можливостей для президента Путіна використати можливості великої країни у позитивний спосіб. І ми побачимо, як він буде діяти стосовно Криму.
Т.О.: — Я не можу робити припущення, що думає Путін. Цього ніхто не може зробити. І я не буду цього робити. Я думаю, що до нього звернуться ваші лідери і я переконаний, що буде діалог. Сподіваюсь, що це будуть продуктивні дискусії, які приведуть до добрих рішень для обох сторін і дозволять Україні як цілісній країні рухатися по своєму шляху і розвивати демократичну тканину і потенціал країни. Тому що немає жодних причин, щоб Україна не стала великою країною в Європі. Вона має надзвичайно розумних і працездатних людей. Як я вже сказав, воля людей, їхнє бажання досягти успіху, були очевидними на Майдані. Кожного дня ця воля змінює націю. Це величезна мультиплікаційна сила, яка посилює ефект ініціативи. У вас також є величезні ресурси, газ, природні копалини, природний дар, традиційна спроможність вирощувати продовольство. А з добрим керівництвом і зміцненою економікою, зміцненими демократичними інституціями Україна потенційно швидко відновиться. Я хотів би бачити вас на шляху підписання Угоди про асоціацію. Як ви бачили, Польща, Литва, Естонія, Латвія — всі ці країни почали з подібних угод у середині 1990-х років і сьогодні процвітають. Спочатку буде важко будувати спроможності, які дозволять вам йти по цьому шляху. Будуть складні дні. І люди мають бути реалістичними щодо цього. Але як тільки ви справитесь з цими викликами і виконаєте необхідні умови, то Україна буде у значно кращому становищі, щоб використати свої природні можливості і дари, і підвищивши свою продуктивність, почнете пожинати плоди.
— Що ви можете сказати про зусилля українського уряду щодо вирішення кримської кризи і що зі свого боку має зробити світова спільнота, щоб не допустити відокремлення Криму?
Т.О.: — Це короткостроковий виклик для нового керівництва як воно вирішить цю проблему. Це перші дні, важко спрогнозувати зараз ситуацію. Росія є і повинна бути частиною переговорів вирішення цієї нової реальності.
— Але ж вона радше є частиною цієї проблеми, хіба ні?
Т.О.: — Ми не можемо зараз говорити про гіпотетичні речі. Цього ще не сталося і це не в інтересах будь-кого. Зараз це має бути діалог, вивчення можливих варіантів вирішення цього питання. Я можу сказати, що Канада і всі країни-підписанти Будапештського меморандуму 1994 року, наші союзники та інші країни, всі ми чітко заявили, як сказав прем’єр-міністр Харпер, ми твердо підтримуємо суверенітет та цілісність України. І я думаю, що на такій позиції стоїть більшість країн світу. Ми побачимо у наступні дні, як буде розвиватися ситуація і які рішення буде знайдено.
