Національні медіа Японії звернули увагу на маленьке фермерське містечко Камііта, влада якого вимкнула опалення мерії, заповзятливо відгукуючись на заклик уряду зменшити споживання енергії у зв’язку з високими цінами на енергоносії цієї зими. Самі ж мешканці містечка акуратно слідкують, аби навіть фари авто використовувалися лише при потребі, й вимикають їх під час стоянки. Рішення відключити опалення в мерії Камііта було прийняте після проголошення національної кампанії збереження тепла, після чого тисячі бізнесменів та урядових чиновників установлювали термостати у кімнатах при температурі не вище 20 градусів і заохочували своїх підлеглих одягати теплий одяг. Така кампанія не є новинкою для країни — улітку прем’єр-міністр Японії Дзюн’їтіро Коідзумі висунув гасло «Збережемо холод!», після чого провідні компанії попросили своїх працівників скинути краватки та піджаки, аби офісні кондиціонери не охолоджували повітря нижче 28-градусної позначки. За період із червня по серпень лише в одному Токіо завдяки цій кампанії вдалося зекономити 70 М кВт енергії.
Друга у світі за величиною японська економіка позбавлена власних ресурсів органічного палива, й з 1975 року країна веде політику енергозбереження та диверсифікації джерел енергопостачання. Сьогоднішня ситуація з енергозабезпеченням ускладнюється тим, що 16% потреб у нафті Японія покриває за рахунок імпорту з Ірану, справа якого через суперечливі ядерні програми має бути розглянута на Раді Безпеки ООН 6 березня, якщо на цю країну накладуть санкції, поставка енергоносіїв до Японії буде під великим питанням. Японія сама підтримала ініціативу передати це питання на розгляд Ради Безпеки, адже країна послідовно підтримує політику нерозповсюдження ядерної зброї як єдина у світі жертва ядерних бомбардувань. Це складна дилема для Японії, оскільки замістити імпорт нафти з Ірану стає все важче — на світовій арені розгортається справжня запекла боротьба за енергоресурси між США, Китаєм та Індією, де місця для Японії залишається все менше. Вихід — щонайбільше економити за умов такої непевності.
У Японії використовується 11 млн. авто (21%) із низьким рівнем викидів. По цілому Токіо встановлено «розумні машини» — від автоматів із продажу квитків до будівельних підйомників — які автоматично вимикаються, якщо не використовуються. Уряд установив нові вимоги для 18 видів домашньої та офісної техніки. Так домашні та офісні кондиціонери, для прикладу, мають бути сконструйовані таким чином, щоб до 2008 року споживати на 63% менше електроенергії. Такі підходи спричинили шалені перегони серед виробників економного, але дорогого офісного обладнання.
Так торговий бренд «Panasonic» випустив світильник вартістю $600, який при кожному ввімкненні повідомляє господарю: «Ви економите 10% електроенергії». З’являються заміські будиночки, обладнані енергозберігаючими датчиками та сонячними панелями, які спроможні зменшити середньомісячні рахунки за електроенергію.
Фахівці не прогнозують особливого ажіотажу на подібну продукцію в інших країнах, оскільки потрібен певний час для здешевлення такого товару. Але, згідно з опитуваннями, більш як три чверті японців справу енергозбереження вважають власним обов’язком.
Це й призвело до того, що сьогодні Японія споживає удвічі менше енергії на душу населення, ніж США. Справжня лихоманка енергозбереження охопила країну після підписання Кіотського протоколу у 1997 році, проте експерти стверджують, що процес розпочався задовго до підписання протоколу й мав радше економічне, аніж екологічне підґрунтя. Після нафтової кризи 70-х рр. країну охопила паніка, оскільки Японія повністю залежала від імпорту нафти.
Після впертих намагань скоротити рівень нафтової залежності економіки, зараз країна споживає на 16% менше імпорту енергоносіїв, аніж у 1973 році, хоча економіка зросла більш ніж удвічі з того часу. Мільярди доларів було інвестовано у переведення електрогенеруючих потужностей з нафти на газ, вугілля, атомне паливо. Зараз Японія володіє 48% потужностей сонячних батарей у світі. «Nippon Steel», найбільший сталеварний комбінат країни, зменшив свою залежність від нафти на 85% порівняно з 1973 роком. Зараз лише 10% нафти використовується як паливо для розігріву печей виробничих вузлів. Тимчасово проблему було вирішено за рахунок вугілля, але ціни на нього, як і на газ, стрімко ростуть, разом із цінами на нафту.
У Японії, врешті, зробили ставку на ядерну енергетику. Провідні гіганти електроніки не лише інвестують кошти у власну атомну промисловість, але й купують виробничі потужності за кордоном. Так цього місяця корпорація «Тошіба» відзначилася придбанням обладнання для АЕС (Вестінгхаус) провідного американського виробника, тому відтепер це вже не просто виробник побутової електроніки та комп’ютерного начиння.
Японські компанії зосередилися на ефективності використання енергії та пошуках альтернативних джерел. П’ять із десяти комбінатів концерну «Nippon Steel» спалюють використані автомобільні шини та пластик (магазинні пакети, пляшки) нарівні з вугіллям. Згідно з вимогами Кіотського протоколу, японські сталевари значно удосконалили свої заводи. Зараз вони виробляють одну тонну сталі, використовуючи на 20% менше палива, аніж американські, й на 50% менше ніж китайські комбінати (дані Японської cталеварної асоціації). Менеджери комбінату кажуть, що це має важливий економічний ефект, адже доводиться купувати менше палива. Деякі галузі пішли далі. Паперова галузь використовує в якості 38% палива відходи.
...Але такі успіхи мають й іншу сторону медалі. Так у погоні за економією енергії працівники згаданої мерії містечка Камііта приходять на роботу з масками на обличчях і приймають ліки, щоб попередити застуду в умовах відключення опалення. Проте більшість опитаних у цьому містечку виступають за відключення опалення з метою збереження енергії.
ДО РЕЧІ
Щонайменше 43 держави розробили та реалізують плани з переходу на використання відновлюваних джерел енергії. Такі висновки надав нещодавно дослідницький інститут Worldwatch. Перейти на «чисту енергетику» планують усі країни Європейського Союзу. Крім того, аналогічні програми існують у 18 штатах США (плюс Федеральний Округ Колумбія — особлива адміністративна одиниця, що включає столицю країни — місто Вашингтон) і трьох провінціях Канади. Крім індустріально розвинених держав, аналогічні програми є у Бразилії, Китаю, Домініканської Республіки, Єгипту, Індії, Малі, Малайзії, Філіппін, ПАР і Таїланду. У середньому країни, які хочуть позбутися нафтової, газової та вугільної залежності, до 2010 року планують отримувати від 5% до 30% електроенергії за рахунок використання енергії води, сонця, вітру, біомаси й подібного. Найбільш амбіційні плани в Австрії (планує до 2010 року покривати 78% своїх потреб в електроенергії за рахунок відновлюваних джерел), Швеції (відповідно — 60%) та Латвії (49,3%). 48 країн світу використовують політику надання різних пільг у виробництві «чистої» електроенергії (тобто, таким чином, заохочується відмова від ядерної й теплоелектроенергетики). 19 держав заохочують використання енергії Сонця для обігрівання будинків і виробництва гарячої води. Світовим лідером (за кількістю введених у експлуатацію сонячних обігрівачів) є Китай. Три країни і, як мінімум, 20 окремих штатів\провінцій і т. д. заохочують використання біопалива (етанол і біодизельного палива, які використовуються як автомобільне пальне) — першою країною, яка прийняла подібне законодавство, стала Бразилія.
