Посол Мексики в Україні Беренісе РЕНДОН є дуже відкритим дипломатом. На противагу багатьом іншим дипломатам із поважних країн вона може дати інтерв’ю експромтом, не вимагаючи списку запитань. Окрім цього, пані Рендон відповідає на запитання, що стосуються і внутрішньої ситуації в її країні, тим часом як інші посли можуть сказати: моя компетенція — Україна, і давайте говорити про це. Вона детально розповіла «Дню» про те, які реформи проводить Мексика — а це, не треба забувати, 12-та економіка світу, яка належить до G20, — а також про перспективи співробітництва між нашими країнами і про те, як в Україні будуть відзначати 203-ту річницю незалежності Мексики.
ПРО РЕФОРМИ В МЕКСИЦІ
— Пані Посол, нещодавно мені довелося бути спостерігачем на парламентських виборах у Норвегії, і там перемогла коаліція, яка виступає за скорочення податків. У вашій країні, судячи з першого звернення до нації нового президента, очікується підвищення податків...
— Це не зовсім так. Президент підштовхує багато реформ у Мексиці, які нам потрібні для того, щоб зробити нашу країну більш ефективною, тому що ми відстаємо в різних аспектах. Однією з реформ, яку він запропонував у Конгресі — й це буде обговорюватися цими днями, — є податкова реформа.
Основою податкової реформи є прагнення отримати необхідні ресурси для соціальних програм, які мають бути профінансовані. Отже, тут важливими є дві речі. По-перше, встановлення допомоги з безробіття. Ми входимо до Організації з економічного співробітництва та розвитку, і в цій організації ми — єдина країна, яка не має цього виду страхування. По-друге, вирішення проблем пенсійного забезпечення, особливо для літніх людей на національному рівні, так як це було зроблено зокрема в різних регіонах або містах. Таким чином, це дві основні програми, які мають бути реалізованими, але для цього потрібні кошти.
Фіскальна реформа спрямована на зменшення деяких податків для підприємств, разом із тим планується збільшення окремих податків. Всі очікували нового податку на ліки та продукти, а також підвищення податку на додану вартість. Але цього не буде. Загалом ідея фіскальної реформи полягає у спрощені нашої податкової системи, і разом із тим, люди, які заробляють більше, мають платити більше податків.
Інший аспект полягає у збільшенні бази платників податків через те, що у нас велика частина населення знаходиться у неформальному секторі економіки і не платить податки. Президент якраз пропонує стимули для цих людей, щоб вони зареєструвалися в податковій системі й платили податки за фіксованою, але невисокою ставкою.
— Пані Посол, я поставив це запитання, щоб зрозуміти, чи справді існує тенденція — більше соціалізму в Мексиці, подібно до інших країн Латинської Америки, в той час як скандинавські країни зараз хочуть більше капіталізму?
— Ні , я так не думаю. Це залежить від того, що розуміти під соціалізмом. У нас дуже відкрита економіка, ми пов’язані договорами й угодами з іншими країнами. Ми маємо зону вільної торгівлі з понад 40 країнами, переважно північноамериканську ЗВТ з США, Канадою, які є нашими основними торговими партнерами. Але в нас є договори з Європейським Союзом, Японією й багатьма іншими країнами. Тому для нашої країни складно запровадити соціалістичний режим. З іншого боку, наша консолідована демократична і плюралістична система регулюється Конституцією, яка дозволяє дискусії та домовленості між усіма політичними партіями. Звичайно, якщо на виборах переможе ліва партія, то вона очолить уряд.
«СТРАТЕГІЯ ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ ЗРОБИТИ МЕКСИКУ ГЛОБАЛЬНИМ І ВОДНОЧАС ВІДПОВІДАЛЬНИМ ГРАВЦЕМ НА СВІТОВІЙ АРЕНІ»
— Як відомо, Сполучені Штати почали переговори щодо створення трансатлантичної ЗВТ з ЄС. Мексику включено в цей процес?
— Поки що ні. Але ми є партнерами Європейського Союзу і були першою країною, яка у 1990-х роках підписала Угоду про асоціацію та ЗВТ з ЄС. Те, про що Україна веде зараз переговори, у нас відбувалося в 1990-х роках. Отже, ми ділові партнери Євросоюзу в цілому й окремих країн —Іспанії, Італії, Великобританії, Франції та інших. Також у нас є ЗВТ зі Сполученими Штатами й Канадою, і в якийсь момент нова трансатлантична ЗВТ буде це доповнювати. Мексика також дивиться на інші регіони, як-от Азію, через Транс-Тихоокеанську стратегію, і, звичайно, на країни Латинської Америки, де у нас є значні мексиканські інвестиції й торговий оборот. Ми завжди дивимося у різні географічні напрямки, зважаючи на наше привілейоване становище.
— Отже, у вас немає ніяких проблем із вибором напрямку, куди рухатися: у бік США, Європи чи в інший?
— Або в бік Латинської Америки. Для нас Латинська Америка є дуже важливою, тому що ми культурно, історично пов’язані з цією територією. У нас є кордони з країнами Центральної Америки, але ми розглядаємо також інші регіони світу. Щодо нашої зовнішньої політики, то нинішня стратегія президента полягає в тому, щоб зробити Мексику глобальним і водночас відповідальним гравцем на світовій арені. І це він, насправді, постійно підкреслює.
ПРО РОЛЬ МІЛЬЯРДЕРА СЛІМА І БОРОТЬБУ З НАРКОТОРГІВЛЕЮ
— А якою є роль у вашій країні найбагатшої людини на планеті — мільярдера Карлоса Сліма? Чи допомагає цей суперолігарх розвивати економіку Мексики і скорочувати бідність, чи диктує він свою волю уряду?
— Звичайно, він бере участь у політичному житті, спілкується з партіями та урядом. Пан Слім дуже розумна людина, і через свій фонд він розробив багато соціальних програм, щоб допомогти нашому населенню отримати освіту, стипендії та інші види допомоги. У нас проводиться дуже потужна кампанія зі скорочення масштабів бідності та голоду в Мексиці, які йдуть пліч-о-пліч. Президент Пенья Ньєто настійно наполягає на скороченні бідності в Мексиці через соціальні програми, так що всі великі підприємства також беруть участь у вирішенні цієї проблеми.
— А чи вдалося уряду досягти успіху в боротьбі з контрабандою наркотиків?
— Уряду вдалося затримати деяких з лідерів наркомафії, конфіскувати вантажі та гроші у відповідь на зростання насильства серед картелів. Тепер президент Пенья Ньєто змінив підхід і намагається зосередитися більше на профілактиці, щоб люди не ставали наркозалежними або підряджалися на роботу з наркокартелями, тому що це так чи інакше пов’язане з бідністю. Адже якщо люди не мають роботи і можливості заробляти, особливо молодь, то для них іноді простіше піти іншим шляхом, тому що це дозволяє отримати легкі гроші.
Уряд бореться з незаконним обігом наркотиків, але він більше зосереджує увагу на профілактиці, створенні робочих місць, скороченні рівня бідності, розширенні освіти і створенні можливостей, особливо в сільських районах, мати міцнішу соціальну базу в країні, яка не змушуватиме людей іти на роботу у наркокартелі або вживати наркотики. Крім того, в центрі уваги уряду — боротьба з відмиванням грошей.
— Я читав у газетах, що у деяких магазинах продаються наркотики...
— Ні, в магазинах легально цього немає. У Мексиці вживання наркотиків, зокрема марихуани, не карається, але це не стосується інших наркотиків. І це не означає, що вони продаються відкрито. Карається наркоперемитництво і продаж наркотиків.
— Пані посол, а ви читали книжку Аннабель Ернандес «Наркобарони», яку нещодавно було видано у Великобританії?
— Ні, я не читала цієї книжки. Я читала багато її репортажів і розслідувань про наркоперемитництво. Вона добре відома в Мексиці завдяки своїм газетним репортажам. Зазвичай вона пише для незалежних видань.
— Вона стверджує, як пишуть британські видання, що війна проти наркоперемитництва — це велика брехня. Що ви скажете на це?
— Ні, так не можна стверджувати. Боротьба з контрабандою наркотиків є дуже серйозною, оскільки це зло має негативні наслідки для країни. Але її робота як журналіста полягає в тому, що й ви робите: намагатися робити розслідування і отримувати інформацію.
— Чи стала робота журналістів із розслідування незаконного обігу наркотиків менш небезпечною?
— Ні, вона залишається складною й небезпечною, оскільки людям, які залучені до незаконного обігу наркотиків, не подобаються розслідування, вони не люблять людей, які розкривають інформацію з цього питання, і це коштувало життя багатьом в Мексиці, включаючи журналістів. Тому уряд створив комісію, яка намагається допомогти розслідуванню злочинів проти журналістів. Уже затримано людей, які були причетні до цього. А також тепер у нас є закон про жертв, мета якого надати компенсацію постраждалим від насильства. Це складне питання, бо для цього потрібні кошти. Але Конгрес прийняв цей закон наприкінці минулого року. Мова йде про певні виплати, бо не можна компенсувати втрату життя.
«ОБСЯГИ ТОВАРООБІГУ З УКРАЇНОЮ НЕ ТАКІ ВЕЛИКІ, ЩОБ ПОРУШУВАТИ ПИТАННЯ ПРО УХВАЛЕННЯ УГОДИ ПРО ЗВТ»
— Пані Посол, ви сказали, що Мексика намагається представити себе як глобального гравця. А чи є бажання у вашої країни ухвалити угоду про Зону вільної торгівлі з Україною?
— Обсяги товарообігу з Україною не настільки великі, щоб порушувати питання про ухвалення угоди про ЗВТ. За останніми даними, обсяг торгівлі за 2012 рік склав 305 млн доларів. І більше того, значна частина цього обсягу припадає на продукцію, яку ми купуємо в Україні, а наш експорт в Україну дуже малий. Нам потрібно буде збільшити експорт, але, звичайно, для угоди про вільну торгівлю нам потрібен значний обсяг торгівлі, який виправдовуватиме цю угоду. Але ми працюємо над цим питанням. Торік нашу країну вперше за 22 роки з незалежності України відвідав міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, який на той час очолював зовнішньополітичне відомство. Він підписав договір про боротьбу з ухиленням від сплати податків та уникнення подвійного оподаткування. Так що це був перший крок, спрямований на відкритість наших економік, розвиток взаємної торгівлі і, звичайно, на прихід інвестицій. Ми ведемо переговори щодо угоди про захист інвестицій та інших угод з економічних питань. Тому що спочатку ми повинні створити основу для нашої двосторонньої економічної діяльності, а потім можемо мати угоду про ЗВТ, якщо обсяги торгівлі зростуть належним чином. Але на сьогодні це питання ще не розглядається.
— Чи може це статися в найближчому майбутньому?
— Я думаю, це буде в довгостроковій перспективі, тому що, як я вже сказала, у нас сьогодні невеликий обсяг торгівлі. У нас є ще кілька ділових контактів, але нам потрібно прагнути, щоб більше мексиканських бізнесменів розглядали Україну як потенційний ринок і більше українців розглядали Мексику подібним чином. І наш уряд робить свою роботу. Ми працюємо над проведенням міжурядової комісії з торгівлі та інвестицій і бізнес-форуму, і сподіваємося провести ці заходи тут у листопаді. Це пожвавить усі контакти. Нам також потрібно збалансувати наш торговельний дефіцит з Україною, оскільки ми купуємо більше українських продуктів, аніж продаємо своїх у вашу країну.
— У яких сферах ви бачили перспективи росту взаємної торгівлі, інвестицій в Україні чи в Мексиці?
— Я думаю, що у нас великий потенціал: обидві країни великі, єдине, що ми перебуваємо дуже далеко одна від одної, і наші бізнесмени здебільшого не дивляться на цей регіон світу. Мексика, зрозуміло, дуже зосереджена на США, Канаді та Латинській Америці, але саме тому ми збільшуємо наше сприяння бізнесу тут, бо бачимо великий потенціал. Україна могла б бути величезним ринком для продукції Мексики. А у свою чергу, дивимося на різні сфери співпраці з Україною, зокрема в аерокосмічній галузі. Торік ми організували візит представників нашого Національного космічного агентства в Україну. Ми сприяли підписанню угоди про співпрацю в космічній галузі. І це одна з галузей промисловості в Мексиці, яка дійсно намагається реалізувати більше проектів з Україною. Звичайно, є інші вікна можливостей, пов’язані з продажем літаків «Антонов»; ми купуємо в Україні турбіни для гідроелектростанцій у Мексиці. Торік наш президент відкрив велику греблю в Мексиці, яка працює на українському обладнанні. Ми купуємо у вас міндобрива. Наша торгівля дуже зосереджена на продажі української продукції в Мексику. А нам потрібно зробити так, щоб ми більше продавали в Україні. В Україні уже реалізується важливий інвестиційний бізнес-проект, завод із переробки кукурудзи в Черкасах, який на 100 відсотків проінвестувала мексиканська глобальна компанія Gruma. Ця компанія має заводи в різних країнах, але вона побачила можливість в Україні і є дуже успішною тут.
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ЗІ СПРАВЖНЬОЮ МЕКСИКАНСЬКОЮ КУХНЕЮ І ТРІО «ЕРМАНОС УЕРТА»
— Як відомо, незалежність Мексики було проголошено 16 вересня 1810 року, і 27 вересня 1821 року незалежність від Іспанії було визнано. То у вас відзначатимуть ці два дні, і як?
— Ми святкуємо День незалежності 16 вересня, але в Мексиці ми починаємо святкувати вночі з 15 вересня. Наш президент відтворює церемонію EL Grito борцям за незалежність, «Крик Незалежності», який пролунав 1810 року, 203 років тому. В Україні ми збираємось проводити різні культурні заходи, які розпочали 10 вересня з виставки фотографій у Галереї мистецтв «M17» на вулиці Володимира Антоновича. Ця виставка триватиме тиждень. Ми проводитимемо фестиваль традиційної мексиканської кухні з кухарем, який прибуде з Мексики разом із музикантами зі штату Веракрус, відомого на весь світ незвичайним видом музики в Мексиці. Ці музиканти будуть на фестивалі мексиканської кухні в готелі InterContinental Кyiv із 15 до 22 вересня. Крім того, 17 вересня тріо музикантів із гурту «Ерманос Уерта» виступатиме в Центрі мистецтв «Майстер Клас» із безкоштовним концертом. Крім того, 19 вересня вони виступлять з концертом у Львові. Отже, це — наші культурні заходи до Дня нашої незалежності в Україні. Тут не так багато мексиканців, але ми відзначаємо це свято і запрошуємо українців взяти участь у святкуваннях.
— Пані Посол, ви уже чотири роки перебуваєте в Україні — чи помічаєте ви пожвавлення інтересу серед українців щодо мексиканської культури та іспанської мови?
— Так, тут присутній великий інтерес до Мексики. Перше, що вразило мене, коли я прибула — то це те, що всі знали про мильні опери Мексики 1980-х років. Люди запитували мене про акторів та актрис, які грали в мильних операх і серіалах тих часів. Крім того, ми помітили, що тут є великий інтерес до нашої культури, особливо доіспанських цивілізацій Мексики: ацтеків, майя та інших. Торік тут багато говорили про кінець світу і пророцтва майя (які насправді не були пророцтвами майя, ні кінцем світу). А ті якраз вважали, що це зміна циклу за космогонією майя. Вважалося, що має відбутися зміна циклу на краще для людства. Це те, на що ми хочемо сподіватися. (Сміється). Це призвело до того, що багато людей стали цікавитися Мексикою та її стародавньою цивілізацією. І щоразу, коли у нас відбуваються культурні заходи, зазвичай на них приходить багато українців.
Іспанська мова, звичайно, стає дедалі популярнішою серед українців. Ми зустрічаємо чимало людей, які розмовляють іспанською, ми працюємо з усіма школами й університетами, в яких викладають іспанську мову. Ми також розвиваємо інші види діяльності, але найбільш успішним і популярним є кіноклуб іспанською мовою в Арт-центрі «Майстер Клас». Ми співпрацюємо з посольствами Іспанії, Аргентини, Куби, щоби там показувати фільми іспанською мовою. Наприкінці жовтня і на початку листопада ми будемо проводити фестиваль мексиканського кіно. Ми намагаємося донести у світ різні аспекти мексиканської культури: виставки, кіно, традиційна кухня, танці, музика. Нам дуже подобається музика, і ми знаємо, що українці теж не байдужі до неї. Іноді театральні колективи приїжджають сюди на фестиваль «Гоголь-фест». Але цього року, на жаль, ні.
Коли я приїхала в Україну, ми зазвичай видавали близько двох тисяч віз на рік. Але з 2010 року ми запровадили видавання електронних віз для туристів і ділових людей через Інтернет. Це посприяло збільшенню потоку українських туристів у Мексику. За інформацією наших імміграційних служб, торік майже 12 тис. українських громадян відвідало Мексику. Таким чином, кількість туристів збільшилася в шість разів. Ми бачимо, що українці люблять багато подорожувати, навіть якщо це далеко, бо вважають, що це того варто. У нас є багато речей, які ми можемо запропонувати іноземним туристам.
«ДЛЯ МЕНЕ СТАЛО ПРИЄМНОЮ НЕСПОДІВАНКОЮ ВІДКРИТТЯ ТАКОЇ ГАРНОЇ КРАЇНИ»
— Чи можете ви назвати декілька причин, щоб полюбити Україну?
— Таких причин багато. Звичайно, у Мексиці ви не почуєте багато про Україну. Так само як тут ви не почуєте багато про Мексику. Але щоразу, коли моя сім’я чи друзі приїжджають у гості з Мексики, ми відкриваємо гарну і дуже цікаву країну. Ми не знали, що вона має так багато спільного з Мексикою, наприклад стародавню цивілізацію, яка була тут. Ми відкрили сильні релігійні переконання, ваші прекрасні церкви і храми. Це те, що нас дійсно вражає. На мене справило враження також, що це дуже зелена країна. У центральних та північних частинах Мексики переважають пустелі й напівпустелі, а тут скрізь дерева, ліси і дуже зелені міста. Ми помітили, що у вас дуже сильний характер, але водночас ви дуже доброзичливі й відкриті люди. І це справді так. Крім того, у вас дуже висока культура. Нам також подобається ваша національна кухня. Ми поділяємо деякі схожі риси: нам подобається музика, танці, вечірки. Наші міцні напої — горілка і текіла. Українцям дуже подобається текіла. (Сміється.)
— А ви куштували український самогон?
— Так, я куштувала, але ніколи не знала, як він називається. З цим треба бути дуже обережним. Загалом, у вас багато речей, про які мексиканці не знають. Тому побувати тут — це справжній сюрприз. Кажу це тому, що для мене і моєї дочки стало приємною несподіванкою відкриття такої гарної країни. Звичайно, найбільше нам подобається тут влітку, а не взимку. Але й узимку тут гарно, мені подобається зміна пір року. У Мексиці ви не побачите різниці між сезонами, за винятком сезону дощів. У Мехіко стає трохи холодніше, але не по всій країні. Зате тут ви побачите справжню зміну пір року — всі квіти і фруктові дерева, які у вас є скрізь. Мені сподобалося те, що Євро-2012 добре послужило тому, щоб показати світові, яка Україна, і це був гарний досвід для всіх. Моя дочка зі мною побувала майже на всіх матчах, які відбувалися тут. І люди були у святковому настрої, дуже привітні, все було чудово організовано, не було жодних проблем. А в газетах таки було багато поганого про Україну... Зате мексиканські фани й журналісти, які прибули на Євро-2012, були справді дуже вражені. Вони розмовляли з багатьма людьми, і їм тут сподобалося. Тому це дуже гарна країна.
— Пані Посол, оскільки ви виявили зацікавленість дати інтерв’ю, то хотілось би почути вашу думку про нашу газету.
— Найперше, мені подобається, що у вас виходить англійська версія, оскільки навіть якщо ми, іноземці, намагаємось вивчити російську чи українську мову, нам дуже складно стежити за новинами, адже потрібен час, щоб опанувати мову. Відтак ми цінимо те, що нам доступна українська газета англійською мовою, завдяки чому ми можемо читати те, що читають українці, а ми не можемо цього зрозуміти. Я хотіла б читати українською мовою, але це неможливо. Тому це дуже добре, і ми також зацікавлені у цьому інтерв’ю, адже воно головним чином призначене радше для українського народу, ніж для міжнародної громади, яка мешкає тут. Безумовно, ми намагаємось звертатися до міжнародного співтовариства і хочемо дійти до українського народу, який читає вашу газету щодня. Отже, дякуємо вам за це інтерв’ю.
