Конгрес США днями відмовився збільшувати «стелю» (граничну межу) державного боргу країни. З такою законодавчою ініціативою виступав президент США Барак Обама. Однак проти відповідного законопроекту проголосували всі конгресмени-республіканці, які зажадали від глави держави скоротити державні видатки та розробити план скорочення зовнішнього боргу на тривалий період. Конгресмени-демократи ж, які підтримали збільшення граничної межі, назвали результат голосування провокацією опонентів і маніпулюванням повноваженнями.
Державний борг США вже сягнув допустимого рівня і становить 14,3 мільярда доларів, повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на CNN. За словами міністра фінансів США, якого цитує інформ-агентство, Тімоті ГАЙТНЕРА, тимчасове припинення урядових внесків у два найбільших пенсійних фонди державних службовців допоможуть уникнути дефолту в країні. Утім, голова американського Мінфіну закликав конгресменів підвищити рівень боргової «стелі» до 2 серпня 2011 року, щоб уникнути подальших негативних наслідків для економіки країни. «Стеля» держборгу — унікальне визначення, яке існує тільки в США. Вперше максимальний рівень боргу американський конгрес визначив 1917 року. Відтоді боргова планка постійно підвищувалася.
Тим часом надходять і інші тривожні новини про подальший розвиток світової економіки. Прискорення темпів інфляції та нарощування й без того величезної державної заборгованості, яка спостерігається в багатьох регіонах світу, можуть перешкодити відновленню світової економіки, вважає голова Банку Італії Маріо ДРАГИ, який, як очікується, в листопаді очолить Європейський центральний банк (ЕЦБ). «Перегрів економіки — очевидна і реальна загроза, — відзначив він. — Нині зростає потреба у продовженні нормалізації монетарної політики». Одним із головних завдань такої нормалізації є запобігання «імпортові інфляції» з країн, що розвиваються, наголосив він. Крім інфляції, на його думку, небезпека міститься й у бюджетних дефіцитах і високому рівні держборгу, з якими потрібно рішуче боротися. «Якщо ми не вирішимо проблеми держборгу і бюджетного дефіциту, я вважаю, ми зіткнемося із серйозними ризиками погіршення світового зростання», — підсумував він.
Тож як ці новини можуть вплинути на Україну? І що слід зробити українській владі, аби попередити можливий негативний розвиток подій? Про це «День» запитав провідних українських економістів.
Світові неприємності вплинуть, передусім, на український експорт — він зменшиться, зазначає «Дню» екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир ЛАНОВИЙ. Однак нас більше цікавить подальший розвиток ситуації в США, бо Україна має прив’язку до долара, продовжує він. Дефолт у США навряд чи буде, каже Лановий, проте фінансові неприємності таки зачеплять одну з найпотужніших економік світу. Уникнути їх, за словами Ланового, американська економіка може двома шляхами. Перший — і далі законодавчо збільшувати дефіцит, друкувати додаткові гроші, пускати їх в обіг і давати в борг іншим країнам, аби потім збільшити свої доходи через товарну масу. Такий розвиток подій, на його думку, ближчий Бараку Обамі. Другий варіант — обмежувати бюджетний дефіцит, не допускати збільшення в обігу грошової маси і створити систему стимулів для залучення в США капіталів з інших країн. Так, розповідає Лановий, робив Рональд Рейган разом з керівником ФРС Полом Ролкером у 1960-х роках. Тоді було підвищено відсоткові ставки за державними цінними паперами та довгостроковими депозитами в американських банках. І капітали з Японії та Європи «потекли» в США, інфляція зменшилась, а промислове виробництво, навпаки, збільшилося. Почалося довгострокове зростання. Саме таку модель сьогодні підтримують республіканці, вважає екс-міністр економіки України.
Але будь-який із двох американських сценаріїв, на думку Ланового, матиме негативний вплив на Україну. Це проявлятиметься у зменшенні інвестиційного потенціалу міжнародного капіталу та в обсягах реальних інвестицій. І вже сьогодні Україна, за словами Ланового, відчуває певний дефіцит кредитних грошей. «Це провокуватиме економічну рецесію та сприятиме збереженню стану невиходу з кризи для України», — зазначає він.
Керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола ІВЧЕНКО дотримується іншої точки зору. «США мають час до 2 серпня. І не виключено, що демократи й республіканці знайдуть компроміс. Можливо, ухвалення потрібного рішення гальмується навіть спеціально, бо певне, в міру контрольоване (але не панічне) зниження курсу долара на світовій арені американцям вигідне. Воно підтримує американський експорт при обмеженні імпорту з азіатських країн», — пояснює він «Дню».
Експерт також додає, що зволікання Конгресу з підвищенням граничної межі держборгу свідчить про поступову втрату позицій долара як світової валюти. «Протягом останнього року центробанки багатьох країн світу збільшують придбання інших валют: китайського юаня, бразильського реал, індійської рупії, російського рубля, японської єни та інших азійських валют», — зазначає він. Якщо найближчим часом таки відбудеться послаблення позицій долара, то українцям варто очікувати подорожчання ряду імпортних товарів, — вважає Івченко. — Паралельно підвищаться ціни на товарних ринках, подорожчають метали, нафта — це вигідно українським експортерам. З другого боку, послаблення позицій долара може трохи простимулювати інфляцію в країні», — додає він. Також існує ще один глобальний ризик: невирішення питання з держборгом в США може спровокувати другу хвилю кризи. І тоді провідні країни-інвестори почнуть виводити свої кошти з інших держав.
Проте загалом для України, переконаний Івченко, послаблення долара принесе більше позитиву, ніж негативу. По-перше, почнеться дедоларизація економіки. «Сьогодні українське населення тримає 50—60 мільярдів доларів. У разі посилення недовіри до долара воно почне їх продавати, і в нацвалюти (гривні) з’явиться шанс завоювати більше довіри у вкладників», — прогнозує Івченко. Що більшість власників проміняють долар на гривню сьогодні, підтверджує і статистика: частка гривневих депозитів зросла до 52% і з кожним місяцем збільшується.
На думку ж директора Інституту економіки й прогнозування НАН України Валерія ГЕЙЦЯ, Україна повинна брати до уваги світові тенденції, але сьогодні для нас головне — контролювати свій рівень держборгу. «Ми не можемо орієнтуватися на багаті країни, в яких рівень держборгу становить 65% ВВП. З огляду на теперішнє економічне становище України, державний борг не повинен перевищувати 35—40% ВВП... Сьогодні державний борг України сягнув граничної межі. Я вважаю, що далі збільшувати боргове навантаження не доцільно», — переконаний директор Інституту економіки і прогнозування НАН України. На думку економіста, влада повинна дуже добре подумати над тим, куди і скільки витрачати бюджетних коштів.
Голова ради Національного банку Петро ПОРОШЕНКО також пропонує українським чиновникам грати на випередження, щоб не допустити в середньостроковій перспективі економічної та фінансової кризи. В ефірі телекомпанії «Перший Національний» він заявив, що 2013 рік стане піковим для України з виплати зовнішніх позик. Крім того, наповнення українського бюджету може зменшитися після введення в експлуатацію Росією газопроводу «Південний потік». За таких умов, на думку Порошенка, українська влада повинна максимально сприяти збільшенню внутрішнього виробництва, стимулювати економіку, залучаючи іноземні інвестиції. «Якщо цього не відбудеться, то сценарій погіршення економічної ситуації в середньостроковій перспективі незворотний. А це означає, що реформи в країні неминучі», — додав він.
