Українці вже мали можливість почути звіт Президента, прем’єр-міністра за перший рік їхньої роботи. А минулої п’ятниці вже міністр закордонних Костянтин Грищенко відзвітував про досягнення української влади на міжнародній арені і накреслив механізми реалізації засад зовнішньої політики країни. Це він зробив досить своєрідно: на відкритій лекції під назвою «Україна: від пострадянської до європейської держави» перед студентським і викладацьким складом Інституту міжнародних відносин та 65-ма представниками дипломатичного корпусу. Слід зазначити, що до цього пан Грищенко виступав з подібною лекцією за кордоном у Королівському інституті міжнародних відносин «Четем Хаус» 6 вересня 2010 року.Тому зрозуміло, що зала була заповнена вщерть. Серед присутніх були посли провідних країн світу і посол ЄС в Україні.
Пан Грищенко наголосив під час виступу, що часу, відведеного Україні на трансформацію від пострадянської до європейської держави, вкрай обмаль і шанс на завершення такого переходу може забезпечити новий Президент, новий урряд, нова влада. На це нам лише залишається сподіватися.
Міністр також відзначив: «Кардинальна новація політики Президента України полягає у тому, що ми відмовляємося бути фігурою в чужій грі. Віднині Україна грає у свою гру. При всій повазі до Збігнєва Бжезинського, його теза про нашу державу як ключ до такого собі «імперського статусу» Росії за останні двадцять років не справдилася. Більше того, вона зіграла з Україною злий жарт, завищуючи наші очікування щодо активності політики Заходу на українському напрямі».
І саме цього підходу Київ дотримується у відносинах і з ЄС, і з Росію. «Ми самостійно спроможні вести переговори і з Росію, і з іншими державами Митного союзу. Україні цілком зручно вести переговори з ЄС, виходячи з тієї основної установки, яка закладена в законі про засади нашої внутрішньої та зовнішньої політики. Для нас європейська інтеграція є пріоритетом. І переговори, які ми ведемо з ЄС щодо створення ЗВТ, базуються на інших підходах, ніж, наскільки ми це розуміємо, можуть вестись країнами, які не планують ближчим часом вступати в ЄС чи навіть вести переговори, щоб інтегруватися в ЄС. Ми зацiкавленi в тому, щоб знайти найбiльш прийнятну формулу нашого спiвробiтництва з Митним союзом, яка не обмежить нашi можливостi досягти взаємоприйнятних домовленостей з ЄС щодо пiдписання Договору про асоцiацiю». Таким чином відповів Грищенко на прохання студента прокоментувати нещодавню заяву російського прем’єра Володимира Путіна, що переговори з ЄС будуть більш ефективними і вигідними для України після вступу до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
Міністр також зазначив, що нинішній уряд у відносинах з Росією не наслідуватиме риторику легендарного глави радянського МЗС Андрія Андрійовича Громико, який завжди говорив Заходу «ні». «Ми живемо у ХХІ столітті. Політика «ні» відображає світогляд минулого і закриває можливості для України будувати своє майбутнє як незалежної та успішної держави. У нас немає потреби від когось закриватися, тим більше від сусідів. Це аномалія як для людей, так і для держав», — сказав Грищенко.
Говорячи про досягнення країни, міністр відзначив: «Двигуном змін в Україні є і буде європейська інтеграція. Для України не існує іншого шляху просування до європейських цінностей та досягнення відповідності критеріям вступу до Євросоюзу, ніж іти шляхом послідовних кроків». За його словами, такими кроками були: входження до Енергетичного співтовариства, схвалення Плану дій щодо запровадження безвізового режиму і наполеглива робота з його виконання, активізація переговорів щодо Угоди про асоціацію, включно з глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі, поступове підтягування до європейських стандартів окремих галузей української економіки та рівня життя загалом.
При цьому пан Грищенко підкреслив: «Європейський Союз — наш майбутній дім, а Росія — його найважливіший сусід. Разом з цим сусідом ми хочемо бути у великій європейській сім’ї спільних цінностей. І жодної суперечності тут немає». Разом з тим він зізнався, що з Євросоюзом Україна веде непростий, але рівний діалог, захищаючи власні інтереси. За його словами, партнери це розуміють і поважають таку позицію, а також розуміють, що без України неможливо вирішувати такі життєво важливі питання, як безпека, транзит, постачання продуктів продовольства тощо. За його словами, складні питання та непорозуміння у двосторонніх відносинах Україна врегульовуватиме через позитив і синергію зусиль.
Міністр наголосив, що пульс зовнішньої політики та дипломатії має битися там, де є економічні і політичні інтереси держави. «Байдуже, яким терміном хтось назве цей підхід — багатовекторність, прагматизм чи стратегічна рівновага. Питання не в цьому. Питання у здатності знаходити в будь-якому куточку світу ресурси для внутрішнього економічного та соціального розвитку», — зазначив шеф української дипломатії.
Керуючись цим, пояснив він, Україна активізувала роботу на китайському, турецькому, бразильському напрямах, на «нових ринках» і кардинально змінює «підхід до тих країн, про які ми забули або де історично ми взагалі не були присутні». За його словами, зовнішня політика, в тому числі її геополітична складова, має бути зосереджена на питаннях внутрішнього розвитку країни, що є основою всіх зовнішньополітичних концепцій та перетворень.
Студенти змогли поставити міністру вісім запитань. Найбільше оплесків у залі викликало запитання про те, чим керувалася нинішня українська влада, коли відмовилася від курсу до НАТО. Ось якою була відповідь: «Україна як сильна демократична держава має дослуховуватись до власного народу. Протягом 14—15 років різні президенти, різні уряди проводили в життя концепцію нашого вступу до Альянсу. За весь цей час кількість тих, хто виступав проти вступу, перевищувала кількість тих, хто виступав за членство в Альянсі. Для того, щоб просувати країну в напрямку, який більшість не підтримує, треба мати, зокрема, дуже ефективну внутрішню політику. Нинішня українська влада якраз прислуховується до більшості і проводить рішення, виходячи з геополітичних реалій, у яких перебуває Україна. Дружні відносини з сусідами, активна участь у міжнародних зусиллях, спрямованих на зменшення всіляких загроз, є найкращою відповіддю на виклики безпеки».
А на запитання, чи не суперечить позаблоковий статус України прагненню приєднатися до ЄС, який провадить власну безпекову політику, міністр відповів наступним чином: «Наш позаблоковий статус не забороняє проведення активної зовнішньої політики. Україна як позаблокова держава зацікавлена у зміцненні засад колективної безпеки в Європі, і не лише в Європі. Ми виступаємо за надання усім країнам гарантій незалежності, територіальної цілісності, незалежно від участі у військово-політичних альянсах. Безпека має бути гарантована всім».
За словами міністра, в України достатньо сил і ресурсів, щоб одночасно займатися складними питаннями в різних регіонах світу, не зменшуючи, а навпаки — посилюючи наші зусилля на принципово важливих напрямках. «Ми сьогодні працюємо на рівні, який відповідає нашій ролі і нашим майбутнім прагненням займати достойне місце в світі», — підкреслив Грищенко.
Слід звернути увагу і на те, які висновки зробив міністр із подій у Північній Африці і зокрема в Лівії. По-перше, наголосив він, влада повинна бути відповідальною і чутливою до настроїв і вимог суспільства. По-друге — політичних лідерів, які прийдуть на зміну старій владі, потрібно неупереджено оцінювати заздалегідь, щоб пов’язані з ними великі надії не перетворилися на величезне розчарування. По-третє — інтернет перетворився на потужний засіб поширення не просто інформації, а і цінностей. Twitter, Facebook та Blackberry вже не просто засоби зв’язку, а інструменти великих соціально-політичних змін.
Залишається сподіватися, що нинішня влада візьме уроки з цих подій, буде відповідальною і чутливою до вимог українського суспільства. Доречним є акцентування уваги глави зовнішньополітичного відомства на тому, що Україні потрібна нова модальність політичного діалогу і слова про те, що треба покласти край будь-яким спробам українських політиків перенести внутрішні українські чвари на міжнародні майданчики. Якщо останнє можна закинути опозиції, то перший крок у зміні модальності політичного діалогу має зробити влада, про що давно наголошують європейські депутати.
Лекція міністра сподобалася багатьом. Студенти оплесками зустрічали кожну відповідь дипломата номер один в Україні. Посол ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту ТЕЙШЕЙРА сказав «Дню», що промова міністра була чудовою. Разом з тим він відзначив, що не почув у ній нічого нового. А ось як прокоментував «Дню» лекцію і спілкування українського міністра зі студентами посол США в Україні Джон ТЕФФТ: «Мені сподобалося те, що у своєму виступі пан Грищенко відзначив, що Україна підтримує резолюцію РБ ООН. Я думаю, що кожен з нас хоче бачити людей захищеними. Це було для мене найголовніше в його виступі. Що стосується викладених них пріоритетів, хочу відзначити, що я мав дуже багато зустрічей з міністром, тож мав шанс приватно поговорити про це. На мою думку, це було добре пояснення української політики. Дуже цікавим було для мене те, що міністр підкреслив значення співпраці з іншими частинами світу, де він бачить можливості для України робити бізнес. На мою думку, досить цікавою була його реакція та відповіді на запитання студентів».
