Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Війна за успадкування

Ядерна програма Тегерана позначається на передвиборній кампанії в Ізраїлі
19 серпня, 2008 - 00:00
ЯДЕРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ В ІРАНІ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ГОЛОВНОЮ ПРОБЛЕМОЮ, НАВКОЛО ЯКОЇ РОЗВИВАЄТЬСЯ ІЗРАЇЛЬСЬКА ПЕРЕДВИБОРНА КАМПАНІ / ФОТО РЕЙТЕР

Ядерна програма Ірану стає все важливішим питанням у боротьбі за пост прем’єр-міністра Ізраїлю. Питання стає все більше політизованим у міру наближення «праймеріз» в Ізраїлі, сприяючи створенню умов для подальшого нагнітання обстановки на світових нафтових ринках і розпалювання конфліктів у регіоні. Кампанія в Ізраїлі набирає обертів, тоді як США намагаються знизити занепокоєння з приводу Ірану і зосередитися на дипломатії.

Два основні кандидати на місце прем’єр-міністра Ізраїлю Ехуда Ольмерта, які заявили про свою майбутню відставку під тиском обвинувачень у корупції, вже роблять гучні й різкі заяви з іранського питання. Отримання голосів виборців у Ізраїлі тісно пов’язане з дотриманням жорсткої лінії у галузі безпеки. «Праймеріз» партії «Кадіма» призначено на 17 вересня. Переможець повинен буде сформувати правлячу коаліцію, але у разі невдачі цієї спроби відбудуться загальні вибори.

Основний претендент від партії «Кадіма», який дотримується найжорсткіших поглядів, — це міністр транспорту Шауль Мофаз. Деякі аналітики нафтового сектору звинувачують його в тому, що своїми постійними заявами про можливий воєнний удар по ядерній програмі Ірану він накручує ціни на сиру нафту.

Кандидат із більш поміркованими поглядами, Ципі Лівні, яка нині є міністром закордонних справ Ізраїлю, також настроєна доволі рішуче. Вона набрала свою політичну команду з лав прибічників колишнього прем’єр-міністра Аріеля Шарона — людини, яка символізувала залізний кулак влади більше, ніж будь-який інший лідер Ізраїлю останніх років.

Мофаз, вихідець із галузі оборони й безпеки, продовжить наполягати на можливій загрозі з боку Ірану, використовуючи це питання у власних інтересах у боротьбі за голоси ізраїльських виборців, стверджує Хазан. Ядерна програма Ірану — «це чудовисько», на яке Мофаз «постійно показуватиме пальцем», зазначив Хазан.

В інтерв’ю Мофаз заявив, що, якщо Іран «не відступить від своїх планів щодо розробки ядерної зброї, ми завдамо удару... Можливості зупинити іранську ядерну програму, не нападаючи на Іран, не видно». Того ж дня ціни на нафту сягнули найвищого показника в історії, підскочивши майже на 11 доларів за барель. Під час форуму в Вашингтоні Мофаз двічі сказав, розмірковуючи про ядерну програму Ірану, що Ізраїль «не допустить другого Голокосту». За його словами, він прагне миру, однак дипломатичні можливості обмежені й простір для дій проти Ірану швидко зникає.

Лівні в інтерв’ю CNN відхилила висунуту пропозицію про початок дій проти Ірану в строк 15—36 місяців. Вона сказала: «Я гадаю, час має ще більше значення. Доки ми розмірковуємо, Іран продовжує діяти». Вона також заявила у відповідь на висловлені американськими оборонними представниками побоювання стосовно можливих небажаних наслідків удару по Ірану: «Вибір на Близькому сході — це вибір між двома лихами». Авраам Діскін, інший ізраїльський аналітик і колишній керівник кафедри політології Єврейського університету, заявив, що Іран «сьогодні є найважливішим політичним питанням для Ізраїлю. Ізраїльський політик має демонструвати м’язи, навіть якщо їх немає», — додав він.

Кем СІМПСОН, The Wall Street Journal, США, 6 серпня 2008
Газета: