У світі майже нав’язливо акцентують увагу на тому, як домогтися вирішення палестино-ізраїльського конфлікту. Але так чи інакше на всіх переговорах засоби для досягнення рішення дуже часто плутають із кінцевим результатом. Кінцевий результат це, безумовно, — мир і безпека для Ізраїлю, палестинців і народів цього регіону. Однак на тлі спроб просунутися до миру і безпеки, ХАМАС залишається найбільшою перешкодою для будь-якого рішення, незважаючи на те, що майже кожна угода, досягнута між Ізраїлем і його сусідами, вимагала роззброєння терористичної групи.
Цього літа протягом понад 50 днів ізраїльські населені пункти тероризували ракетами, мінометами, перетином кордону Ізраїлю по морю, неодноразово ХАМАС та інші терористичні угруповання скоювали вбивства і викрадення ізраїльтян за допомогою тунелів. Ці тунелі також використовувалися для контрабанди ракет, іншого озброєння і матеріалів, що використовується для створення зброї та ракетно-пускових майданчиків. Все це було одним з найважливіших компонентів військового потенціалу ХАМАС.
Цей останній конфлікт зайвий раз доводить, що ХАМАС не є легітимним політичним гравцем або співрозмовником. Це угруповання досягло своєї влади і контролю тільки завдяки дулу пістолета або наявності ракетного пускового майданчику. ХАМАС прагне досягнення своїх давно заявлених цілей знищення держави Ізраїль і геноциду єврейського народу через насильницький джихад і поширення страху, і не лише серед ізраїльтян, а й серед палестинців, яких він бачить у якості простих інструментів у своїй кривавої стратегії.
Під час цього літнього конфлікту ХАМАС використовував цивільне населення Гази в якості живого щита. Це угруповання також стратило десятки людей, яких воно назвало «пособниками», жоден з яких не мав ніяких відносин з Ізраїлем, демонструючи тактику залякування потенційних інакодумців. Така тактика ХАМАС нагадує радикальні групи в Сирії та Іраку, Ісламської держави і фронту Нусра.
Таким чином абсолютно очевидно, якщо ХАМАС не буде роззброєно і у нього не буде відібрано єдиний інструмент контролю, то не може бути миру і безпеки. Будь-яке обговорення щодо відкриття пунктів пропуску в сектор Газа, розширення доступу до моря для жителів Гази, або будь-які заходи, що необхідні для відновлення діяльності Газа і його жителів, не може відбутися, допоки ХАМАС буде окупувати та тероризувати цей сектор.
Роззброєння ХАМАС — це не нова ідея, яку було започатковано під час операції «Рубіж оборони». Це угруповання офіційно вважається терористичною організацією у багатьох країнах усього світу, зокрема у Сполучених Штатах, Європейському Союзі, Канаді, Японії та Єгипті. Історично демілітаризація ХАМАС та інших палестинських терористичних організацій була ключовою частиною різних угод і домовленостей між Ізраїлем і палестинцями.
У тимчасовій угоді щодо Західного берегу і сектору Газа, яка була основою так званого процесу Осло, підписаного 1995 року, спеціально йдеться, що «за винятком палестинської поліції та ізраїльських військових сил, жодні інші збройні сили не можуть бути створені або діяти на Західному березі та в секторі Газа» і «жодна організація, угруповання або індивід на Західному березі та в секторі Газа не може виробляти, продавати, купувати, володіти, імпортувати чи іншим чином ввозити на Західний берег або в сектор Газа будь-яку вогнепальну зброю, боєприпаси, озброєння, вибухові речовини».
Меморандум, який було підписано 1998 року на річці Уай, поклав відповідальність на Палестинську автономію створити ефективну правову основу демілітаризації ХАМАС та інших терористичних угруповань і «здійснювати систематичну програму збору та належного поводження з всіма такими забороненими предметами», як вогнепальна зброя, боєприпаси чи озброєння в районах, що перебувають під палестинської юрисдикцією.
Вимогу демілітаризації терористичних угруповань викладено в найсуворіших термінах у Дорожній карті, що грунтується на результативності, до повного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на основі тезису: «Дві держави для двох народів, відому як Roadmap Дорожня карта розроблено і прийнято всіма сторонами в 2003 році».
Найперший активний компонент дорожньої карти спеціально вимагає, щоб «палестинці заявили однозначно про припинення насильству і тероризму та на контрольованій ними території вжили дієві зусилля для арешту, знешкодження та ізоляції осіб і груп, які здійснюють або планують насильницькі напади на ізраїльтян будь-де». Найголовніше, що Дорожня карта вимагає, щоб «органи безпеки Палестинської автономії приступили до здійснення адресних та ефективних дій з протидії тим, хто займається терором та ліквідацією терористичних можливостей та інфраструктури».
Крім того, в 2001 році відповідно до розділу VII Статуту Організації Об’єднаних Націй Рада Безпеки ООН одностайно ухвалила Резолюцію 1373 з низкою контртерористичних заходів, юридично обов’язкових для всіх держав-членів ООН. Резолюція вимагає, що усі держави повинні утримуватися від надання «в будь-якій формі підтримки, активної чи пасивної» терористам. У зв’язку з цим триваюче сприйняття інфраструктури терору ХАМАСу також суперечить міжнародному праву.
Для досягнення мети — припиненню триваючому багаторічному конфлікту між Ізраїлем і палестинцями, треба всіма засобами не дозволити діяти тим, хто люто бореться проти будь-якої форми миру. У нашому конфлікті треба сильно ослабити ХАМАС, який не має ні інтересу, ні наміру домагатись миру. Це терористичне угруповання є злорадною силою. Воно постійно нищить будь-яку можливість кращого майбутнього для народів регіону. Тому йому не має бути дозволено зберігати запаси зброї.
Ситуацію в секторі Газа має бути змінено докорінно. Ізраїль повністю підтримує широкі міжнародні зусилля з надання всіх необхідних коштів для відновлення цивільної інфраструктури та економіки в секторі Газа, за умови наявності узгоджених паралельних дій, які не дадуть ХАМАСу переозброїтись і відбудувати його терористичну інфраструктуру. ХАМАСу не має бути дозволено відновити свою військову силу і заважати направленню істотної міжнародної допомоги палестинським жителям. Зрештою, найкращою гарантією відновлення Гази і розвитку економіки буде демілітаризація.
Допоки ХАМАС залишатиметься озброєним, його зброя представлятиме найсильніше і найбільш насильницьке вето миру і безпеки як для ізраїльтян, так і для палестинців.
Переклад з англійської Миколи СІРУКА, «День»
Авігдор ЛІБЕРМАН, міністр закордонних справ Ізраїлю. Статтю надано «Дню» Посольством Держави Ізраїль.
