У Вірменії відбувся конституційний референдум. На голосування винесено пропозицію про зміну Основного закону. Ще в жовтні парламент схвалив перехід від президентсько-парламентської форми державного устрою до парламентської. Запропоноване зустріло неоднозначну реакцію в суспільстві, і тоді було вирішено звернутися до народу як джерела влади.
Згідно з даними ЦВК за проект змін до конституції проголосувало понад 63% виборців. Всього в голосуванні брало участь 53% тих, хто має право голосу.
Згідно з тепер уже підтвердженим проектом конституції, термін повноважень президента збільшується з 5 до 7 років, глава республіки обиратиметься не загальнонаціональним голосуванням, а виборщиками, які формуються з депутатів парламенту і з представників органів місцевого самоврядування. Окрім того, президент не може бути членом будь-якої політичної партії, і одна і та ж людина обирається на цей пост лише один раз.
Фактична влада в країні переходить до прем’єр-міністра. Його кандидатура на пост висуватиметься парламентською більшістю, після чого главу уряду призначатиме президент. Проект передбачає, що в разі війни прем’єр стане головнокомандувачем збройними силами країни, які перебуватимуть в підпорядкуванні уряду.
Хоча зовні звернення до виборців і виглядає вельми демократичним, насправді, і це ні для кого не є таємницею як у Вірменії, так і за її межами, зміни в конституції повинні зберегти при владі нинішній режим президента Сержа Саргсяна. Його було обрано в лютому 2008 року і переобрано 2013 року. Нинішня конституція забороняє більше двох разів обиратися, тому й довелося піти на її зміну. Незручне обмеження стає головним болем багатьох лідерів пострадянських країн. Через особливості Вірменії влада не зважилася просто скасувати положення про два терміни, а пішла складнішим, але, як їй здається, вірнішим шляхом.
Такі маневри зустріли досить серйозний опір. З кінця листопада пролунали заклики бойкотувати референдум, а з 1 грудня в Єревані почалися акції протесту.
І хоча спостерігачі, в більшості своїй з дружніх країн, не виявили серйозних порушень у ході голосування, проте, владу підозрюють у фальсифікаціях і підтасовуваннях.
Не дивно, що ще до завершення голосування в центрі столиці Вірменії почали збиратися протестувальники.
Референдум пройшов із порушеннями, зазначив заступник голови опозиційної партії «Спадщина» Армен Мартиросян. Він звинуватив владу в «різному роді фальсифікацій» результатів референдуму. Лідер партії «Спадщина» Раффі Ованнісян заявив, що рух вимагає відставки нинішньої влади республіки.
Проти нової конституції висловилися і обидва колишніх президентів Вірменії. Левон Тер-Петросян назвав конституційний референдум «авантюрою, багатою на непередбачувані наслідки». Другий президент Вірменії Роберт Кочарян у інтерв’ю телерадіокомпанії Deutsche Welle заявив, що «Проект конституції містить у собі істотні ризики скочування до де-факто однопартійної системи, а значить — до політичної монополії та застою». На його думку, конституцією закріплюється обов’язкова парламентська більшість за якоюсь однією партією і, таким чином, вихолощується сутність парламентаризму.
Чим би не закінчилися нинішні протести, очевидно, що в суспільстві накопичується протестний потенціал. З іншого боку, багато людей не дуже цікавляться такими, як їм здається, абстрагованими документами як конституція. Якою буде Вірменія — президентською чи парламентською — їм байдуже. Жити дуже важко і тому політичні баталії багатьом здаються далекими політичними іграми.
Можливо, влада на даному етапі й виграла, але майбутнє їй не обіцяє нічого доброго. Вірменія дуже близько підійшла до вибухової ситуації. У влади ще є час щось зробити. Проте його залишається дуже мало.
