Сербія наприкінці березня всерйоз збиралася ввести війська до Косово. Про ще це тоді розповідав Александар Вучич, але багато хто з оглядачів сприйняв заяви сербського лідера як «погрози лише на словах» або «блеф». Втім, тепер наявність серйозних планів щодо вторгнення підтверджують навіть у НАТО.
Нагадаємо, що приводом до загострення конфлікту було затримання 26 березня косовською поліцією керівника Адміністрації з питань Косово і Метохії уряду Сербії Марко Джурича. Сербського урядовця звинуватили в порушенні порядку відвідування території Косово і того ж дня депортували до Сербії.
Увечері 26 березня президент Сербії Александар Вучич провів засідання Ради безпеки і мав телефонну розмову з Володимиром Путіним.
27—29 березня неподалік від території Косово відбулися військові навчання з бойовими стрільбами, в яких взяли участь всі типи військ. 28 березня мешканці Косово зняли й виклали в соціальні мережі політ сербських військових літаків над своїми домівками.
У середині квітня офіційний представник НАТО прокоментував для сербських медіа перипетії навколо березневих подій. Зокрема, він не спростував припущення журналістів про те, що Росія могла мати певний вплив на ситуацію, яка виникла через «випадок Джурича». В Альянсі звернули увагу на те, що «була посилена риторика та російські заяви», які можна тлумачити таким чином: якби Сербія увійшла в Косово, Росія була б поруч з нею. За словами представника НАТО, того вечора — 26 березня — лунали повідомлення з Белграда про те, що коли протягом кількох годин ситуація «не повернеться до нормальної, відбудеться вторгнення в Косово».
«Такого серйозного загострення ситуації на Балканах не було, мабуть, із часів закінчення війни в колишній Югославії. Сербія та Косово, фактично, опинилися на межі нового силового протистояння», — написав «День» 29 березня. Тепер можна лише повторити ці слова.
Нині ситуація розвивається, якщо можна так сказати, одночасно у двох напрямках.
З одного боку, Вучич та Джурич 13 квітня побували в Берліні, де канцлер Німеччини Ангела Меркель говорила з ними про необхідність збереження миру і стабільності. Меркель навіть запропонувала президентові Сербії телефонувати в будь-який час, явно натякаючи, що краще б 26 березня він зателефонував саме їй, а не Путіну.
З іншого боку, напередодні візиту до Берліна Марко Джурич побував у Москві, де отримав запевнення в підтримці високопосадовців із Міністерства закордонних справ та Державної думи РФ. А міністр оборони Сербії Александар Вулин на початку квітня провів у російської столиці теплі зустрічі з міністром оборони Росії Сергеєм Шойгу та генеральним секретарем Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Юрієм Хачатуровим. Говорили про розширення військового співробітництва. Як відомо, Сербія є спостерігачем в ОДКБ, і тепер Белград має намір активізувати свою участь у роботі цієї структури.
Чи слід очікувати нового загострення, яким чином ситуація розгортатиметься далі? Відповідь є простою: треба стежити, чи поновить Белград перемовини з Приштиною щодо нормалізації відносин, чи ні.
У коментарі журналістам у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі зазначили, що ситуація в Косово є «крихкою» саме через відсутність прогресу в діалозі між Белградом і Приштиною. На думку представника Альянсу, відновлення діалогу під егідою Європейського Союзу є ключовим для миру і стабільності в регіоні.
Хоча в НАТО про це і не сказали прямо, але дали зрозуміти, що ще одним важливим чинником гарантії спокою та безпеки є сили Альянсу, присутні в Косово. Представник НАТО під час розмови з журналістами нагадав, що миротворча місія Альянсу KFOR працює в Косово упродовж більш ніж 18 років.
Нині в складі миротворців близько 4000 військових. Серед них є і український підрозділ — понад 40 армійців, здебільшого — сапери. До відправки в Косово вони брали участь у військових діях на сході України. Тепер залишається сподіватися, що бойовий досвід українським миротворцям на Балканах не знадобиться.
