Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ударна хвиля китайського обвалу

На тлі падіння фондового ринку в Піднебесній грецька криза може виявитися дрібною неприємністю
14 липня, 2015 - 13:19
ФОТО REUTERS

Європа зайнята Грецією. Проте на її фоні відбулась не менш, а, можливо, й більш важлива подія. У Китаї обвалився фондовий ринок. Вартість цінних паперів, які на ньому котирувались і продавалися, зменшилася більш ніж на 30%. Для порівняння: у жовтні 1929 року в результаті обвалу і біржової паніки в США ринок знизився на 40%, втратив у вартості близько $30 млрд, що за нинішнім курсом становить $600 млрд. Як зазначає The Wall Street Journal, у результаті падіння китайський фондовий ринок втратив 3,5 трлн юанів або $572,21 млрд. Інакше кажучи, майже стільки ж, скільки в Нью-Йорку у жовтні 1929 року. Проблеми в китайській економіці за можливими наслідками кратно перевищують грецькі.

До недавнього часу зростання ВВП Китаю виражалося двозначними числами. Проте вже 2012 року воно почало сповільнюватися. Минулий рік завершився показником 7,3%, у першому кварталі 2015 року економіка Китаю сповільнилася до7% в річному вираженні.

У цих умовах влада почала стимулювати зростання економіки збільшенням кредитування. Одночасно Народний банк Китаю (НБК) кілька разів знижував ключові відсоткові ставки, що мало привести до зниження ставок за кредитами для реального сектора — населення і бізнесу. Потім було пом’якшено правила купівлі житла. Слідом було знижено вимоги до банківських резервів, щоб фінансові організації видавали кредити.

Проте ці дії ефекту не дали, прогнози щодо ВВП Китаю змінюються лише в гірший бік. Імпорт, обсяги виробництва і ринок житла продовжують знижуватися. Так виник пухир на кредитному ринку.

Його явною ознакою є перевищення зростання обсягів кредитування над зростанням обсягу ВВП. Коли обсяг кредитування зростає на 15-20% проти зростання економіки в 7%, то можна говорити про кредитний пухир. Саме така ситуація наразі спостерігається в КНР. З травня 2014 року китайці щомісячно брали по 700 млрд юанів кредитів (понад $110 млрд), що становить 57 трлн юанів у річному обчисленні, тобто обсяг кредитування 2014 року приблизно дорівнював 15% від ВВП. У січні 2015 року кредитування в Китаї злетіло до 1,4 трлн юанів за місяць — удвічі більше, ніж темпи 2014 року, що становило вже майже 30% зростання боргу до ВВП.

Стимулювання кредитування призвело до того, що банки отримували ліквідність, але більшу частину коштів стали вкладати не в реальний сектор, а у фондовий ринок. Тому що це вигідніше. Купівля і продаж акцій та інших цінних паперів дає швидкий дохід і не вимагає докладання значних зусиль. Усе це і сприяло надуванню пухиря вже на фондовому ринку. На початок червня борги, пов’язані з маржинальним фінансуванням — інвестори купують акції на позикові кошти, — зросли майже у п’ять разів — до 2 трлн юанів ($323 млрд).

Обвал, що розпочався в другій половині червня, стався після того, як Народний банк Китаю, нічого не пояснюючи, вивів частину коштів із фінансової системи країни. Це було зроблено, щоб охолодити перегрітий фондовий ринок. Інвестори розцінили такий хід як кінець монетарного стимулювання. Це одразу викликало обвал китайських акцій.

Ще одним наслідком того, що лопнув кредитний пухир, є велика заборгованість фізичних осіб. Середній клас Китаю, а також багато пенсіонерів постраждали найбільше. Понад 100 млн осіб брали кредити і вкладали їх в акції й цінні папери. Тепер обвал фондового ринку вдарить по них, оскільки віддавати кредити багатьом просто нічим. Так фінансова проблема перетворюється на соціальну.

За роки економічного зростання влада стимулювала житлове будівництво і багато хто брав кредити і грав із цінними паперами заради того, щоб отримати кошти на придбання житла. Особливо багато таких у великих містах. У результаті побудовані будинки стоять порожніми — і перед багатьма будівельними фірмами виник привид банкрутства. Легко прослідкувати ланцюжок, який іде від будівельників до металургів, хіміків тощо.

За таких умов китайська влада розпочала адміністративне регулювання ринку. Комітет Держради з контролю й управління держмайном КНР тимчасово заборонив державним компаніям країни продавати свої акції на біржах. Також було вирішено посилити фінансову підтримку China Securities Finance (CSF) — державного інституту, що забезпечує маржинальное фінансування для брокерів. За рішенням регулювальників капітал цієї структури буде збільшено до $16 млрд.

Обвал фондового ринку Китаю вже потягнув за собою зниження індексів на азіатських біржах. Так, головний індекс Гонконзької фондової біржі Hang Seng скоротився на 1458 пунктів — до 5,84%. Зниження ключового індексу Токійської фондової біржі Nikkei перевищило 3%. Австралійський фондовий індекс S&P/ASX 200 також відреагував на ситуацію на китайських фондових біржах падінням на 2%.

У Росії, незважаючи на китайські фінансові й економічні проблеми, випромінюють оптимізм. Ситуація на фондовому ринку Китаю не вдарить по Росії, заявив голова Мінекономрозвитку Олексій Улюкаєв. Його слова наводить РІА «Новости». «Мені здається, китайські колеги — Народний банк Китаю і регулюючі органи — зможуть впоратися з цією ситуацією. Вона не повинна розростися до тих масштабів, щоб загрожувати нашим проектам, нашим інвестиціям і нашій зовнішній торгівлі».

Звісно, у китайської влади є значні фінансові ресурси й інструменти для охолоджування і подальшої корекції ринку. Наскільки її дії будуть ефективними, залежить від дуже багатьох чинників як усередині, так і зовні Китаю.

Обвал фондового ринку є не лише економічною, фінансовою або соціальною проблемою. Він може мати серйозні політичні наслідки. Компартія Китаю вже давно стикається з проблемою зчленування ринкового господарства й авторитарною політичною системою, прикритою червоними комуністичними прапорами. На переродження партійного апарату звертав увагу ще Ден Сяопін. Генеральний секретар Сі Цзіньпін розпочав тотальну боротьбу з корупцією аж до найвищого рівня, але нічого не допомагає.

Як повідомляє гонконзький журнал «Чженмін», у середині червня в Пекіні відбулося розширене засідання Політбюро ЦК КПК, в якому взяли участь перші керівники країни, а також члени партійної групи Всекитайських зборів народних представників та інші високопоставлені партійні функціонери. На цьому засіданні Сі Цзіньпін заявив, що компартія стоїть на порозі загибелі, і закликав сміливо дивитися в обличчя цієї реальності.

На засіданні, яке тривало 11 годин, було зачитано доповідь за результатами інспекторських перевірок. Серед кризових ситуацій наголошувалося, що компартія Китаю втратила свою ідею й орієнтири. Скільки не рубають щупальця, але корупція й розпущеність в організаціях компартії призвели до втрати довіри в суспільстві. Чиновників судять, але масштабні зловживання ними владою, перевищення повноважень, використання влади в особистих цілях, торгівля посадами посилюють невдоволеність і гнів народу, моральна зіпсованість і розбещене життя партійних і державних чиновників, а також державних службовців поширюють у суспільстві атмосферу ненависті до чиновників.

Очевидне китайське керівництво усвідомлює масштаб проблеми і починає вдаватися до екстраординарних заходів. З липня 2015 року Сі Цзіньпін змінив правила клятви чиновників у вірності партії. Вони в майбутньому присягатимуть на вірність конституції, а не компартії. У новій присязі остання навіть не згадується. Це може бути суто символічним жестом, а може означати початок кардинальних політичних реформ.

На новинах із Греції і Китаю серпневі ф’ючерси на нафту Brent знизились до $59,65 за барель. Вартість пшениці з постачанням у вересні опустилася на майданчику торгівельної біржі Чикаго на 2,3%, кукурудза і соя подешевшали на 1,5%. Це вже безпосередньо стосується нашої країни. Ціна золота з негайним постачанням опустилася на 0,2% — до $1166,15 за унцію. Вартість міді з постачанням через три місяці впала на 3,6% — до $5550 за тонну.

І ще один чинник, із яким доведеться рахуватись Україні. В період кризи зменшуються можливості отримання кредитів, а також залучення інвестицій. Нашим керівникам доведеться ще активніше працювати над створенням більш привабливих умов для інвесторів, щоб вони вкладали гроші саме в нашу країну.

Наразі спекулятивний і так званий гарячий капітал спрямувався до США. На цій підставі зростає долар, а курс інших валют щодо нього знижується. Це відносно короткі гроші, але їх теж можна залучити для користі України. Треба лише серйозно постаратися.

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: