На території Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника ведуться активні реставраційні роботи. Зокрема близько 40 реставраторів працюють над відтворенням первозданного вигляду дюрбе (мавзолей, усипальня) фундаторів Кримського ханства Хаджі-Гірая, Менглі-Гірая, Сахіб-Гірая, розташованого на місці першої столиці кримського ханства на території середньовічного університету Зінджірлі- медресе. За деякими відомостями, у цьому ж мавзолеї поховано і сина Хаджі-Гірая Нур-Девлет. Під час відновних робіт на підмурку дюрбе, при прокладанні перших шурфів, було відкрито замурований раніше вхід до підземного склепу, що знаходиться під мавзолеєм. Цей факт сприяв виникненню ідеї: а чи не увійти через цей вхід до склепу і чи не дослідити останки, що є там, або предмети, адже це могло б багато що дати науці. Вчені, представники муфтіяту мусульман Криму, громадськість автономії зараз гаряче обговорюють це питання. Отже — чи буде розкрито склеп кримських ханів і що можна чекати від цього?
З одного боку, як здається, розкриття склепу обіцяє багато знахідок і відкриттів — залишки саванів, кістяки, можливо, предмети матеріальної культури. Принаймні, антропологи, прихильники розкриття склепу, висувають ідею про відтворення реального вигляду ханів за черепами, що є в усипальні, використовуючи метод академіка Герасимова. До того ж деякі вчені, передбачаючи, що закладення входу до похоронної камери зроблено у недалекому минулому, запевняють, що ймовірно кримськотатарський вчений і громадський діяч початку ХХ століття Усеїн Боданінський уже досліджував склеп і там, можливо, уже проводилися роботи, хоч жодного підтвердження цієї гіпотези поки що не існує. З другого боку, багато учасників дискусії висловлюють думку, що розкриття гробниці кримських ханів, можливо, буде пов’язане з появою багатьох негараздів чи катаклізмів на зразок того, як розкриття гробниці Тімура пов’язують з початком Другої світової війни, а дослідники гробниць фараонів умирали від невідомих хвороб чи втрачали розум.
Яка ж дійсна позиція кримських археологів? Директор Бахчисарайського заповідника Євген Петров сказав для «Дня», що нарада вчених і громадських діячів Криму прийшла до висновку про недоцільність розкриття усипальні. Велику роль тут зіграла позиція муфтіяту мусульман Криму, який наполягає на дотриманні релігійного розпорядження за жодних обставин не турбувати прах покійних, а також думку керівника археологів-реставраторів наукового співробітника Аліє Ібрагимової. На думку фахівців, якщо вчені увійдуть до склепу, втрат від цього буде більше, ніж надбань. По-перше , буде порушено історичну релігійну традицію, що матиме неприємне етичне враження. По-друге , у гробниці навряд чи будуть якійсь предмети матеріальної культури, оскільки за мусульманською традицією покійних ховали оголеними у саванах і без жодних речей чи предметів. По-третє , навіть якщо буде виявлено кістяки похованих ханів, яких, за попередніми даними, буде кілька, вчені, навіть, відтворивши вигляд їх облич за методом академіка Герасимова, не зможуть визначити, хто з них хто, оскільки сьогодні немає достовірних прижиттєвих портретів кримських правителів. До того ж це завдання ускладнюється ще і тим, що вченим зараз не відоме точне число поховань у дюрбе ханів, оскільки, за деякими даними, Сахіб загинув далеко від Криму і навряд чи його було перевезено на півострів для поховання, тому інформація про поховання його у Бахчисараї схожа на легенду. Тому у разі розкриття гробниці вчені отримають набір кількох кістяків, ідентифікувати які не матимуть можливості, отже, цей захід для науки, на думку деяких вчених, некорисний.
Разом з тим, розповідає Євген Петров, зараз уже можна говорити, що гіпотеза про те, що склеп досліджувався раніше, зокрема за участю Усеїна Боданінського, не знаходить підтвердження. Вчені обстежували і заклад підземного входу до усипальні, і перекриття над склепом і прийшли до висновку, що вони мають не порушену кладку 16 століття і, отже, до склепу після останнього поховання ніхто, найбільш вірогідно, не входив.
Чи можливе розкриття склепу у майбутньому? Євген Петров говорить, що вченим ні сьогодні, ні у майбутньому немає необхідності досліджувати поховання, оскільки безпосередньо для науки це практично нічого не дає, а користуватися фантастичними припущеннями про те, що за кістяками можна буде відновити чи відродити історичні персонажі, він, як вчений, не може. З другого боку, завдання реставраторів сьогодні — відновити первозданний вигляд дюрбе, фронтон якого являється великою історичною і художньою цінністю, а не турбувати прах покійних. У майбутньому планується, що відтворення таких пам’ятників, як дюрбе кримських ханів, самого Зінджірлі- медресе, розташованих тут мечетей, наприклад мечетi Ісмі- хан, та інших об’єктів, дадуть можливість сформувати у заповіднику практично нову експозицію, повніше уявити історію кримськотатарського народу.
