Озон є найбільш важливою, в енергетичному відношенні, складовою частиною атмосфери. Він обумовлює ультрафіолетовий клімат нашої планети, не пропускає до поверхні опромінення коротше 290 нм, завдяки чому і можливе життя на Землі в його нинішньому вигляді. Зокрема, зменшення чи відсутність озонового шару призводить до послаблення імунної системи, може викликати катаракту й хвороби шкіри, посилити ризик захворювання на рак. Ультрафіолетове проміння, що досягає поверхні Землі у великій кількості, здатне викликати зміну хімічного складу рослин. Експерименти на сої й рисі показали, що врожайність цих рослин значно знижується за умов посиленого впливу ультрафіолету.
Напередодні Міжнародного дня захисту озону молоді активісти Партії зелених України намагалися пояснити співвітчизникам нагальну потребу «врятувати озон і ліквідувати фреон», повідомляє ЕкоТиждень. На прес- конференції лідер ПЗУ Віталій Кононов заявив, що уряд не виконує взятих на себе зобов’язань щодо скорочення виробництва й використання озоноруйнуючих речовин (цього вимагає ратифікований Україною Монреальський протокол). Згідно зі спеціальною урядовою програмою й міжнародними домовленостями, п’ять років тому Україні було виділено грант Глобального екологічного фонду в 23,2 мільйона доларів на переобладнання 10-и великих озоноруйнуючих підприємств. Але вже більше року чимала частка дорогого сучасного обладнання не може подолати українську митницю. В нашому законодавстві не визначене саме поняття «грант» (тобто допомога, що не потребує повернення). Тому від підприємств-одержувачів вимагають сплати мита за надане їм безкоштовне обладнання. Міністр екоресурсів Сергій Курикін зазначив, що вихід з цього глухого кута скоро з’явиться: готується спеціальне розпорядження Кабміну розконсервувати дорогий подарунок. А ось проблему стягнення податків за надані іноземними донорами гранти на законодавчому рівні поки що не вирішено.
Спостереження за загальним вмістом озону (ЗВО) в Україні почалися в 1973—1974 роках на станціях Бориспіль, Карадаг, Одеса, Львів. Тоді ці станції входили до загальноозонової мережі моніторингу озону. Вони були розташовані так, що, з урахуванням станцій Воронеж і Цимлянськ, охоплювали практично всю територію України. Після розпаду Союзу схід України виявився практично не охопленим національними засобами спостереження. В 1990 році було відкрито озонометричні станції в Києві і Богуславі, на яких вимірювали вміст озону, сонячну і ультрафіолетову радіацію. Тоді почали вивчати ультрафіолетовий клімат у всіх регіонах країни, робити моніторинг опромінення території України, щоб запобігти негативним наслідкам від озонових аномалій. Для більш повної інформації тепер використовують дані, отримані зі супутникового приладу «TOMS».
У всіх на слуху питання «озонових дірок» (зменшення озону на 20—30%). З ними я звернулася до завідуючого лабораторією з дослідження озону Київського гідрометеорологічного інституту Олександра Білявського. Він зазначив, що потрібно враховувати при цьому кліматичну норму для кожного конкретного дня і розташування пункту спостереження. Озонові аномалії — це не лише випадки з великим дефіцитом озону, про які всі говорять, негативними є і аномалії з його перенасиченням, які також впливають на біосферу і здоров’я людей.
За період 1973—2000 років в Україні число днів з пониженим вмістом озону перевищувало число днів з підвищеним, а от стосовно озонових аномалій, то позитивних було 116, а негативних тільки 17 випадків. Озонових дірок над Україною зараз нема.
Стратосферний озон розташовується на висоті 22—25 кілометрів, саме його стан і викликає загальну увагу людства, відзначив Олександр Білявський. Зміни озонового шару не завжди пов’язані з антропогенними діями людини, а можуть бути безпосереднім перебігом подій. Зміни в параметрах вмісту озону бувають не хімічного, а атмосферно-динамічного походження. Звичайно, не можна говорити, що промисловість не впливає на озоновий шар, проте потрібно досліджувати, наскільки це серйозно.
Україна має свою дослідну станцію «Академік Вернадський» в Антарктиді. Протягом багатьох років вітчизняні вчені станції вивчають озоновий шар Землі, надсилаючи отримані дані до Всесвітньої метеорологічної організації — центру обробки інформації про озон. Станція розташована неподалік від межі озонової дірки, й з серпня по листопад полярники живуть просто під нею. Саме з цієї станції, що раніше належала Великої Британії, почали надходити перші відомості про озонову дірку.
На станції провели дослідження: взяли масивні блоки льоду за методикою співробітника інституту Володимира Грищенка, дослідили склад повітря 1000 років тому, не захаращеного сучасними сполуками. Виявилося, що вже тоді фреони (фторхлорвуглецеві сполуки) мали місце. Крім того, в льоді у великих кількостях знайшли хлор. І, щоб не казали, що ми тут «хімічимо», додав Олександр Володимирович, проби надіслали до Германії (раніше вони проводили дослідження на зразках лише верхнього шару), чекаємо результатів.
Кілька тижнів тому в Києві було перенасичення озону, процентів на 70 вище норми, пов’язане з потоком холодного арктичного повітря. В основному, всі озонові аномалії, пов’язані з циркуляційними процесами, залежать від положення різноманітних циклонів і антициклонів, бо від цього залежить циркуляція атмосфери. Тепер положення циклонів змістилося градусів на 10, а це вже потягне за собою зміни клімату, спостерігаються тенденції до потепління. Була озонова аномалія в 1993 році, вона займала територію від Білого до Чорного моря і, приблизно, від Праги до Волги. Зменшення озонового шару спостерігається і після вулканічних викидів глобального масштабу.
На озоні нині багато спекуляцій, вважає науковець, зокрема, компанія «Дюпон», яка спочатку підготувала реагенти — замінники фреонів, потім провела дослідження і виявила, що хлор-фтор сполуки дійсно руйнують озоновий шар. Потім випустила ці замінники за підвищеними цінами, захопила ринок. Але виявилося, що вони в 5—6 разів більш енергоємкіші, отруйні і мають меншу летючість, ніж їх попередники, і те, що вони не досягають озонового шару, а залишаються на землі, аж ніяк не свідчить, що вони є менш шкідливими. Потрібно враховувати, що крім фреонів озоновий шар руйнують і багато інших речовин.
— Ми маємо можливість отримувати карти розміщення ультрафіолетової радіації по всій земній кулі, — розповів Олександр Білявський. — Проведено близько 20-и тисяч експериментів, щоб визначити зв’язок між озоном і ультрафіолетовою радіацією. Зараз ми займаємося моніторингом території України, без будь-якого фінансування, цілковито на ентузіазмі. Можна зробити карти опромінення для найбільших курортів світу, щоб людина мала вибір, куди поїхати відпочивати; карти для людей, самопочуття яких залежить від погодних умов. Є можливість запровадити цю методику, проте потрібне фінансування. Акціонерна екологічна асоціація «Бєлка», заснована в 1989 році, очолювана Григорієм Мельниченком, допомагає вести роботи в цьому напрямі. Вона об’єднала зусилля багатьох організацій України і Росії для обміну точними даними, зокрема з космосу. Є зв’язки із сорока крупними екологічними закладами колишнього СРСР. Завдяки такому співробітництву інститут має хороше інформаційне забезпечення. Є можливість збирати вчених з будь-якого регіону для виконання екологічних проектів.
Аналогічні нашим системи моніторингу є в США, Канаді і Австралії, проте у них це робиться на державному рівні. Американський метод створення таких карт — точковий, використовуються надзвичайно дорогі прилади, кожен з яких коштує близько 200 тисяч доларів та поступається інформаційністю. Наш метод буде коштувати державі лише 50 тисяч доларів одноразово і потім — не більш 20-и тисяч гривень щорічно. Років п’ять тому нам пообіцяли кошти на цей проект, проте, як говориться, поки що віз і нині там.
