У Російському посольстві стало доброю традицією проводити літературно-музичні вечори, присвячені ювілеям видатних діячів культури, запрошуючи на них колег-дипломатів, акредитованих в Україні, бізнесменів, політиків, діячів науки та мистецтва. Цього разу в програмі прозвучали твори класика російської музики Миколи Андрійовича Римського-Корсакова. Арії з опер «Царська наречена», «Снігуронька», «Садко» та романси натхненно виконали співачки Людмила Юрченко та Валентина Матюшенко, а музиканти тріо «Акцент» показали віртуозну майстерність володіння інструментами. Концерт пройшов за підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Українське філармонічне товариство» в рамках проекту «Російська музична культура в Україні».
18 березня відомому композитору, музичному та суспільному діячеві, диригенту, педагогу виповниться 160 років! Микола Андрійович був надзвичайно талановитою і різносторонньою людиною. У молодості він був морським офіцером (продовжив сімейні традиції роду Римських- Корсакових). Брав участь у кругосвітніх експедиціях. Розриваючись перед відчуттям обов’язку службою на флоті та бажанням професіонально займатися музикою. Він чудово грав на фортепіано. І одного разу зробив вибір. У 1861 році Микола Андрійович стає членом Балакіревського гуртка («Могутня купка»), який вплинув на формування його особистості та погляди як композитора.
Творчість Римського-Корсакова самобутня і багатопланова, заснована на класичних традиціях, спирається на фольклор. Композитор написав 15 опер, у яких продемонстрував жанрову різноманітність (билина, казка, легенда, історико-побутова драма, лірична комедія). Справжніми музичними шедеврами є його «Псковитянка», «Снігуронька», «Ніч перед Різдвом», «Садко», «Царська наречена», «Майська ніч», «Казка про царя Салтана», «Моцарт і Сальєрі», «Золотий півник», «Кощій Безсмертний», «Сказання про невидимий град Кітеж та діву Февронію»; кантати «Пісня про віщого Олега» та «Світезянка». Він автор трьох симфоній, численних камерних творів, романсів, самобутніх обробок народних пісень.
Микола Андрійович заклав фундамент, на якому базується професійне навчання композиторів. Він є автором підручника з гармонії та оркестровки. Маестро значно розширив і збагатив колористичні можливості інструментів, створив власну систему ладово-гармонічних засобів (у тому числі характерний звукоряд — гамма Римського-Корсакова). Його оркестровки відзначаються яскравістю, блиском, прозорістю. Римський-Корсаков створив першу композиторську школу в Петербурзі. Виховав 200 композиторів та диригентів. Серед його вихованців Глазунов, Стравинський, Лисенко, Лядов, Прокоф’єв. Як диригент він багато гастролював. Неодноразово виступав у Києві. Цікавий факт, прем’єра його опери «Моцарт і Сальєрі» пройшла в нашому місті, і тоді за диригентським пультом був автор. Микола Андрійович сприяв створенню в Україні Філармонічного товариства.
Минають роки, а твори Римського-Корсакова завжди хвилюють і захоплюють слухачів, немов написані вони нашим сучасником. У різних театрах світу йдуть вистави, поставлені на музику композитора. Наприклад, у репертуарі Національної опери України незмінним успіхом публіки користується опера «Царська наречена» і балет «Шахерезада».
— Микола Андрійович — геніальний: композитор зумів знайти той стиль, який відповідає духу Росії, — підкреслив голова Спілки композиторів України Михайло Степаненко. — Римський-Корсаков, Мусоргський і Бородін — три найбільші майстри ХIХ століття, які заклали фундамент російської класичної музики. Їхні твори пов’язані з інтонацією народного розспіву, фольклорною піснею. Він блискуче втілив російську поезію в своїй музиці. Для нас Римський-Корсаков цінний тим, що він був великим професіоналом, благородною людиною. Коли помер Мусоргський, Микола Андрійович усе зробив для того, щоб його незавершені опери «Борис Годунов» та «Хованщина» були завершені і поставлені в театрі. Причому навіть не захотів, щоб згадували його ім’я. Адже це титанічна робота. Римський-Корсаков сам написав 15 опер. Він підняв величезну кількість тем, сюжетів, демонструючи у своїх творах різноманітність композиторського дару. Диву даєшся: коли тільки встигав? Він був колосальним педагогом. Можна назвати з його учнів лише одне ім’я — Стравинський — і це вже ціла епоха. Римський-Корсаков очолив консерваторію у найважчий період (1905 — 1906 рр.) коли її хотіли поставити на коліна. Завдяки щоденникам Миколи Андрійовича та його записам, сучасні музикознавці відновлюють біографії багатьох композиторів. Наприклад, найулюбленішим учнем Римського-Корсакова був видатний український співак, композитор, про якого тепер рідко згадують, — Федір Акименко. Це старший брат Якова Степового (Якименка), композитора та музичного діяча. Федір Степанович співав у Придворній капелі в Петербурзі. Після революції він емігрував до Франції. Гастролював у багатьох країнах. Мав фантастичну популярність, а на батьківщині довгі роки на його ім’я було накладено табу.
Спадщина Миколи Андрійовича величезна. Кожен знайде щось улюблене для себе. Я, наприклад, обожнюю романси Римського-Корсакова. Буквально в кожному він геніально проникав у текст і тонко відображав у музиці кожен рядок. Він вважав, що кожен звук повинен виражати слово. Це найвище досягнення в музиці.
До речі, нині у Києві живе племінник Римського-Корсакова (син його рідної сестри) відомий композитор та інженер-будівельник Михайло Михайлович Жербін. Йому 92 роки, але, незважаючи на досить похилий вік, він молодий душею і продовжує працювати. Жербін був професором Київського будівельного інституту. Він автор кантати «Батьківщина», концерту для колоратурного сопрано, романсів на слова Лесі Українки, Тараса Шевченка, Володимира Сосюри та ін. творів. Між іншим, Михайло Михайлович, як і Римський-Корсаков, також був морським офіцером. Потім він закінчив інженерний інститут і консерваторію. У своєму житті, у зв’язку з дворянським походженням, зазнав репресій. А в 1944 р. за відновлення шахт Донбасу отримав Державну премію. Жербін — дуже талановитий будівельник і прекрасний композитор, який продовжив музичну династію Римських-Корсакових.
