У променях софітів і під мідні звуки оркестру на манеж вийдуть українські зірки циркового мистецтва, а також і гості з Московського цирку на Цвєтному бульварі. Для столичних же журналістів цирк уже запалив свої вогні ще у вівторок (7 вересня) — на головному національному манежі відбулася незвичайна прес-конференція. Відмінною її рисою стала безпосередня «участь» у ній артистів — тварин, а також демонстрація самого процесу підготовки номерів, технології проведення репетицій. Шлях до артистичної майстерності у тварин може займати до кількох років. Це пов’язано з тим, що перевага віддається роботі з тими тваринами, яких виростили і виховали в цирку з раннього дитинства. Адже з малюками легше встановлюється контакт, і вони швидше прив’язуються до людини. Мавпочок, наприклад, взяли десь у двомісячному віці, а дорослими вони стануть лише років у шість. Крихітні півметрові крокодильчики виростуть у 5-6- тиметрових гігантів. Виступати ж вони почнуть уже через рік разом із 26-кілограмовим пітоном Пушком, який уже сьогодні старанно тренується. Людмила Шевченко, артистка зі світовим ім’ям, розкриваючи свої професійні секрети, сказала «Дню», що використовує для виховання своїх підопічних виникаючі прив’язаності між тваринами. Вона також підшукує такі особні, які б могли позитивно вплинути на усунення проблем у характері деяких її вихованців. Людмила Олексіївна багато читає про тварин, багато корисного черпає з творчості Джерольда Дарелла. Вона помічає, що задоволення від виступів отримують лише допитливі тварини (мавпочки, єноти...), а для решти манеж — це важка праця. Цікаво, що за кордоном уже багато цирків відмовилися від номерів із тваринами, оскільки це надто дороге задоволення.
Щоденний раціон четвероногих і пернатих артистів нашого національного цирку оцінюється в 280 доларів і хоч тварини не голодують, але від додаткового пайка б не відмовилися. До речі, особливо багато м’яса потрібно для проведення репетицій із хижаками і від достатньої його кількості залежить життя та здоров’я дресирувальників та їхніх помічників. Тільки безпосередньо для харчування одному леву або тигру треба десь кілограмів вісім м’яса на день. Людмила та Володимир Шевченки працюють із дикими та екзотичними тваринами. Кількість цих особнів доходить до дев’яти десятків, а щоденні репетиції з ними тривають близько трьох годин. Окрім репетицій, звірі вимагають і неформального спілкування і виявляється, що вони дуже ревниво ставляться до уваги, яка безпосередньо їм приділяється дресирувальником.
Звірята національного цирку не належать своїм наставникам — вони є власністю нашої держави, яка їх годує і забезпечує необхідний догляд. Про те, що цей догляд належний, поки що сказати не можна — проблема в тому, що цирк розташований у самому центрі міста, і тому радіти прогулянкам можуть лише собаки. Говорять, що у Львові тваринам пощастило більше — там біля цирку для них є цілий лужок. Загалом в Україні працює одинадцять цирків, однак у національному ставки артистів у два рази вищі. У середньому дорівнює 600 гривень, до яких можлива надбавка у розмірі до 50% окладу за шкідливість, ризик і складність номера. Директор Національного цирку Борис Заєць стверджує, що під своїм куполом збирає найяскравіші циркові зірки з усієї країни. Наприклад, новинками сезону виступлять «Акробати на балонах». Цей номер створено під керівництвом Олега Рудченка на манежі Харківського цирку. Обіцяє стати захоплюючим видовищем і номер «Стріла», який уже вразив глядачів Японії, Америки, Німеччини, Франції. Унікальність номера в тому, що він виконується на складному в технічному плані апараті, який обертається навколо своєї осі, а трюки еквілібристів виконуються під час його руху.
