Нагадаємо, що книгозбірня в Другій Пальмірі* (тоді Одеська міська публічна бібліотека) була заснована 13 (25) вересня 1829 року, по прикладу петербурзької. За дату заснування береться підписання рескрипту імператором про організацію бібліотеки в Одесі, хоча саме відкриття публічної бібліотеки мало місце 5 (17) квітня 1830 року.
Як пояснював мотиви відкриття публічної бібліотеки її директор М.Н. Музаркевич (1843—1852), «заснування її покладено в 1829 році, саме у той час, коли в Одесі казенні і приватні навчальні заклади стали примножуватися числом і збільшуватися кількістю учнів...». Інший директор бібліотеки Михайло Попруженко (1896—1919) у своєму нарисі «Одесская городская публичная библиотека. 1830—1910» пояснював це, зокрема, тим, що «в Одесу задля вигоди торгівлі у перші ж роки її існування прибуло дуже багато іноземців, які принесли сюди широкі погляди на просвітництво, а також і бажання не позбавляти себе того, до чого вони звикли у себе на батьківщині».
Серед ініціаторів здійснення цього проекту була група інтелігенції, що гуртувалася навколо газети «Одесский вестник», зокрема майбутній міський градоначальник, розробник проекту статуту бібліотеки Олексій Льовшин. Почин Льовшина підтримав тодішній генерал-губернатор краю Михайло Воронцов.
ОДЕСЬКА МІСЬКА ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА. З ЛИСТІВКИ. ПОЧ. ХХ СТ.
Центральною подією цьогорічного святкування стане проведення Міжнародної конференції «Бібліотека як складова культурного, наукового та національного розвитку держави: до 190-річчя Одеської національної наукової бібліотеки», яка відбудеться 25—26 вересня.
Щодо підготовки проведення міжнародної конференції та перспективи розвитку бібліотеки, моє запитання до генерального директора ОННБ Ірини БІРЮКОВОЇ:
— Яке міжнародне представництво очікується на цьому форумі?
— Минулоріч ми підписали меморандум про співробітництво з Національною парламентською бібліотекою Грузії, а невдовзі так само буде підписаний меморандум про співробітництво з Національною бібліотекою Республіки Молдови. Пікова подія відзначення 190-річчя бібліотеки — це конференція. Ми сподіваємося, що на наше запрошення відгукнуться партнери бібліотеки: Молдова, Польща, Грузія, Румунія. Серед заходів, якими бібліотечна команда зустрічатиме 190-річчя книгозбірні, хочеться привернути увагу до презентації проекту «Скарби України: цифрова колекція книжкових пам’яток у фондах ОННБ». Він здобув перемогу в конкурсній програмі «Створюємо інноваційний культурний продукт», що реалізується коштом Українського культурного фонду. Завдяки реалізації проекту ми удоступнимо частину цифрової колекції документів, які представляють особливу цінність з огляду історії, культури, науки України та світу. На першому етапі втілення проекту планується оцифрування документів українською мовою 1801—1922 років видання, незалежно від території їх надрукування, та будь-якою іншою мовою, що вийшли на території сучасної України протягом 1801—1860 років. Нагадаю, у фондах Одеської національної наукової бібліотеки дбайливо зберігається понад 200 тисяч рідкісних книжкових пам’яток. Це рукописні книги, стародруки (інкунабули, палеотипи, видання кириличним шрифтом, видання XVIII ст.), українські видання (1801—1945 рр.), іноземні видання (1801—1900 рр.), окремі колекції, зокрема мініатюрних та бібліофільських видань. Такі колекції є унікальною частиною культурної пам’яті людства, тож організація доступу до них, введення їх у науковий обіг, їх вивчення та оприлюднення — нагальне завдання діяльності кожної бібліотеки. Це вже другий проект, який втілює бібліотека під егідою Міністерства культури України за сприяння Українського культурного фонду. Перший проект «Старовинна гравюра — національне надбання України», було здійснено в 2018 році. Він сприяв введенню в науковий обіг гравюр XVI—XIX стст. майстрів з Англії, Італії, Нідерландів, Німеччини, України, Франції, які зберігаються у фонді ОННБ.
— Що плануєте на перспективу?
— Крім, зрозуміло, формування і збереження фондів, і надалі велика увага приділятиметься розвитку електронних інформаційних ресурсів власної генерації, оптимізації процесів обслуговування користувачів, активізації культурно-просвітницької діяльності, що має на меті як продовження успішних традиційних соціокультурних проектів — Шевченківські читання, Різдвяні читання, «Бібліотека українського воїна», так і розвиток нових ініціатив бібліотеки — зокрема, Інтелект-форуму, програма якого поєднала два потужні потоки подій Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» та ОдесаБібліоСаміту. 2019 року ми разом із бібліотечною, читацькою, видавничою спільнотою зробили крок уперед, піднімаючи планку проекту «Українська книга на Одещині» на новий щабель, формуючи своїми думками і діями Інтелект-форум. Підсумки першого Інтелект-форуму засвідчують його успіх як відкритого простору обговорення широкого спектру актуальних питань розвитку інформаційного суспільства, в т.ч. місця і ролі бібліотек у цьому процесі. Безумовним професійним викликом і задоволенням для нас є подальше впровадження інноваційних форм популяризації книги і читання. Палкий відгук читацької громади здобули проекти з облаштування літнього читального залу «Літера», збір коштів на подальше облаштування якого триває за допомогою краудфандингової платформи Мой Город, бібліоніч «Поетика кохання» 14 лютого 2019 року, проект «Моя бібліотека: розробка айдентики ОННБ» та інших. Користуючись нагодою, висловлюю вдячність усім партнерам бібліотеки, які долучилися до цих перетворень.
* Саме так інколи називали Одесу на початковому етапі її новітньої історії. Вживання прикметника «Південна Пальміра» — дослівно «південні ворота Російської імперії», — не виправдане, враховуючи низку обставин. у т.ч. загальнозакріплену однойменну назву стародавнього поселення в Сирії.
