Мільйони українців отримують газети та журнали за передплатою. І не секрет, що саме передплата — це той зв’язок між редакціями та багатьма читачами, який не можуть дати кіоски преси та газетні розкладки. Адже в каталозі передплат нараховується понад 3000 періодичних видань на будь-який смак та вподобання. Та й отримувати улюблені видання за передплатою значно зручніше: по-перше, це дешевше, а по-друге, придбати щось до смаку в кіосках преси значно важче — там нараховується щонайбільше до 300 найменувань друкованих видань.
Із метою активізувати читацький інтерес і відновити культуру передплати серед широкого загалу населення, «Київпошта» цього року вже вдруге провела Дні передплатника.
Приємно здивували своєю активністю не лише бажаючі познайомитися з періодичними виданнями, але й редакції видавництв. До уваги всіх гостей було представлено широке коло видань — як всеукраїнських, так і регіональних, щоденні видання та тижневики, для дітей та дорослих.
День передплатника перетворився на справжнє свято спілкування, і ті, хто завітав на відділення зв’язку, не пожалкували. Адже мали нагоду не лише ознайомитися з різноманітними виданнями, але й передплатити їх за пільговою ціною та отримати подарунки. Зокрема, гарну театралізовану презентацію влаштувало всеукраїнське дитяче видання «Велика дитяча газета» — невеличкі призи-сюрпризи дітлахам та їхнім батькам вручали справжнісінькі казкові герої, які зійшли зі шпальт цього видання, — кіт Бон-Бон та фея Котофея. А дітлахи залюбки фотографувалися з улюбленцями.
Якщо малюки від 3 до 10—12 років можуть обирати з більш як 50 всеукраїнських газет та журналів, то для категорії читачів, яку в педагогіці називають підлітковою (тобто від 12 до 15 років), вибір значно менший. Зокрема, на Днях передплатника в столиці було представлено лише одне всеукраїнське видання для підлітків — журнал «Пригоди».
Підлітки здебiльшого самостійні у виборі й мають чіткі уявлення про те, що вони хочуть читати, а що — ні. І підібрати ключик до їхнього серця значно складніше: яскравими картинками, казочками та веселими віршиками їх не підкупиш, як малечу. Їхню довіру потрібно заслужити, а це — відповідальна й нелегка робота.
Досвід проведення днів передплатника був би дуже корисним і для обласних та районних відділень «Укрпошти». Завдяки впровадженню власної гарної традиції на обласному та районному рівнях місцеві жителі сіл та маленьких містечок отримали б можливість особисто познайомитися з працівниками не тільки місцевих редакцій, а й всеукраїнських, та з продукцією, яку вони пропонують. Приклад київських поштарів доводить, що український народ хоче читати. Лишається сприяти бажанню людей і поширювати інформацію про послугу передплати. Адже це зручно як для редакцій, так і для пересічного українця.
