Історію Антарктиди вивчать за останками пінгвінів
Професор Стівен Емслі розробив метод, що дозволяє за даними про переміщення колоній пінгвінів визначити, як змінювалися контури і клімат Антарктиди, повідомляється в прес-релізі університету Північної Кароліни—Вільмінгтон.
Пінгвіни Аделі — найпоширеніший вид пінгвінів в Антарктиці. Як правило, їх колонії розташовуються на самій межі льоду і відкритої води. Пінгвіни повертаються на свої колонії багато років поспіль. Останки (кістки, тканини, що іноді навіть тушки, що повністю збереглися) і сліди життєдіяльності птахів — пiр'я, послід, шкаралупа яєць — добре зберігаються в сухій і холодній атмосфері Антарктиди.
Емслі визначав вік колоній, які залишили птахи, піддаючи радіовуглецевому аналізу знайдені останки. Йому вдалося заглянути в минуле на 45000 років. На основі зібраних даних Емслі і його колеги написали дві статті про історію Антарктиди. У першій статті, опублікованій в часопису Geology, аналізується історія шельфу Росса. У ній доводиться, що льодовий шельф перестав просуватися на північ моря Росса і почав відступати близько 13000 років тому.
У другій статті, опублікованій в часопису Proceedings of the National Academy of Sciences, досліджується зміна раціону пінгвінів і її причини. Основною їжею пінгвінів порівняно нещодавно став криль, посівши місце риби. На думку Емслі, це адаптація до умов, що зміняються У даному випадку зміни — наслідок діяльності людини, яка вичерпала запаси риби і винищила китів і тюленів, що харчувалися крилем. Однак і цей раціон вже під загрозою: запаси криля через його вилов і через зміну клімату також вичерпуються.
Це не єдина спроба використати пінгвінів для прочитання історії Антарктиди. Група професора Девіда Ламберта (David Lambert) із новозеландського університету Мессі, що ставить перед собою схожі завдання, вдається до іншого методу: аналізує ДНК останків пінгвінів Аделі.
У Греції знайшли мастодонта з рекордними бивнями
На півночі Греції знайшли кістяк мастодонта з рекордно довгими бивнями. Група палеонтологів, до якої належить професор Евангелія Цукала (Evangelia Tsoukala) з університету Аристотеля у Салоніках, планує повністю витягнути скелет із землі до 25 липня, повідомляє Lenta.ru.
Мастодонти, близькі родичі мамонтів, вимерли на території Північної Америки приблизно десять тисяч років тому. У Європі це сталося значно раніше, за однією з версій — близько двох мільйонів років тому. Кістяк мастодонта — досить рідка знахідка для Європи.
Довжина одного із знайдених бивнів — п'ять метрів, іншого — чотири, що є своєрідним рекордом. У мастодонта, який, на відміну від мамонта, їв листя з дерев, а не траву, бивні були прямі, а не заломлені догори. Висота тварини в холці становила близько трьох з половиною метрів, маса — близько шести тонн.
Вчені сподіваються, що знахідка допоможе з'ясувати, коли і чому вимерли мастодонти в Європі. Є шанс, що збереглися зразки ДНК знайденої тварини.
