У Беверлі-Хіллз в Лос-Анджелесі відкрито пам’ятну бронзову дошку з ім’ям італійського модельєра Джорджіо Армані — перша на Алеї слави високої моди, яка створюється аналогічно з відомою голлівудською Алеєю.
У зв’язку з знаменною подією на Родео-драйв, повній бутиків, було перекрито рух і обладнано своєрідний театр під відкритим небом, повідомляє NEWSru.com. Зірки американського кіно — Джоді Фостер, Мішель Пфайфер, Харрісон Форд, Пірс Броснан, Діана Кітон, Міра Сорвіно, Стів Мартін, а також Софі Лорен і Рауль Бова прийшли подякувати Армані за створений для них одяг. У Лос-Анджелесі Армані, який має у Беверлі-Хіллз чотири магазини, знають усі і, зустрічаючи на вулиці, називають його просто Джорджіо або шанобливо — «маестро».
Лауреатів Rodeo Drive Walk of Stylе визначає комісія, що складається з експертів, акторів, журналістів та комерсантів. Армані був удостоєний цієї честі за те, «що краще за всіх зумів зв’язати воєдино моду й кіно». Крім скульптури під назвою «Торс», мер Беверлі-Хіллз вручив Армані пам’ятну дошку, напис на якій Армані вибрав сам: «Мода і кіно разом заради життя». Після закінчення церемонії стиліст, який, починаючи з 1980 року, створює одяг для найтитулованіших фільмів Голівуда, дав інтерв’ю газеті Corriere della Sera (переклад на сайті Inopressa.ru).
На запитання, чи існує між ним і кіно справжня любов, Джорджіо Армані сказав: «Iз дитячих років кіно було для мене єдиним способом відволіктися від повсякденної реальності. І досі у мене збереглася ця потреба мріяти. У кінематографі я черпаю емоції». Модельєр відзначив, що комедії він не дивиться, оскільки його цікавить не сміх, а історії iз життя. На думку Армані, італійські фільми дуже гарні, але в них часто зачіпаються теми, надто пов’язані з його рідною країною, і тому їх важко експортувати в інші країни. Модельєр також сказав, що «Оскар» за кращі костюми він віддав би «Одержимості» Лукіно Вісконті або «Смерті в Венеції» з Сильваною Мангано.
«Зараз важко знайти справжню елегантність, — сказав Армані, відповідаючи на останнє запитання про «Оскар». — Я був би не проти зняти фільм про елегантність; фільм, який би пояснював, що елегантність не має нічого спільного з грошима. Фільм, який би розповідав про моду, цей жорсткий світ, у якому доводиться багато працювати, вставати рано-вранці. Мода — це не тільки шик».
— Хто міг би виконати в ньому вашу роль?
— Якийсь молодий актор, можливо, маловідомий. Тут, в Америці, я бачу багато красивих, цікавих облич.
— А кого із знаменитостей ви б хотіли бачити у фільмі?
— Напевно, Брюса Вілліса.
— Ви дуже близькі з Мартіном Скорсезе. Він міг би стати режисером нового фільму?
— Я люблю Мартіна, однак якщо у фільмі немає ні краплі крові, він йому не подобається. Краще Джеймс Айворі, хоч це буде надто млосно. Напевно, ідеальним варіантом буде Бернардо Бертолуччі. Він родом із міста П’яченця, також як і я. Він поет, мрійник, але здатен знімати в тому числі й про секс. Він стоїть вище від усіх банальностей.
Армані сказав, що у фільмі, присвяченому його життю, він хотів би розповісти про своє дитинство, про те, як він починав. Це потрібно, щоб дати зрозуміти, що мода — це праця, а не неприборкані веселощі. «Щоб опинитися тут, на Родео-драйв, мені знадобилися роки, я посивів, я відмовився від значної частини свого особистого життя. Я хотів би пояснити деякі мої особливості, наприклад суворість, яка часто дивує людей. А потім, у моєму віці, коли відчуваєш, як проходить життя, маєш бажання залишити після себе який-небудь слід», — сказав модельєр. І додав: «Зрештою, одяг зникає, а дошки залишаються».
Джорджіо Армані зізнався, що він ніколи не зав’язував тісних стосунків ні з одним із акторів, хоч, коли він побачив Джоді Фостер і Мішель Пфайфер на церемонії, йому здалося, що він зустрів двох старих подруг, із якими попрощався всього п’ять хвилин, а не три роки тому, як насправді.
— Що ви любите і що ненавидите в Голівуді?
— Я люблю його здатність винаходити реальність, як це робив Фелліні. Ненавиджу формальність: я відчуваю себе незатишно в тих місцях, де важлива всього лише видимість.
— Яка актриса для вас джерело натхнення?
— Інгрід Бергман. Вона не була класичною красунею. Однак її усмішка, зуби і ноги були неповторні.
— Сьогодні є актриси чи актори такого масштабу?
— Ні, сьогодні немає. Актори, передусім італійські, занадто захоплені собою, вони не віддаються повністю своєму персонажу. Вони поводяться як зірки, однак грати не вміють.
— Одяг для якого актора вам особливо сподобалося створювати?
— Для Кевіна Клайна в останньому фільмі про Коула Портера. Він видатна особистість. Здавалося, що він більшою мірою француз, ніж американець.
— А Кевін Костнер, якого ви одягали у фільмах «Недоторкані» та «Охоронець»?
— Він був шалено красивий. Він зачаровував своїм поглядом. Всі його фільми були пронизані цим поглядом.
— Вам подобаються спецефекти в кіно?
— Ні. Те, що ми бачимо зараз, — це занадто. Я хочу бачити людину, яка ходить по землі, а не бігає по стінах.
