Капсульна колекція «Нескінченність» від бренду X’U створена спеціально для бутіку Chambre (що в готелі «Воздвиженський» на Андріївському узвозі) на основі колекції весна — літо 2010, яку головна дійова особа та творчий головнокомандувач бренду Ксеня Марченко показала на осінньому Українському тижні моди.
Основа колекції досить лаконічна — сукні з вовни та шовку, а в доповнення — короткі шкіряні пуховики. Речі в темній гамі уникають деталей, створюючи чистий силует, — такий, який своїм бездоганним стилем та ідеальними рисами обличчя втілюють герої фільму «Затемнення» Мікеланджело Антоніоні.
— Коли ви бачите ці речі на вішаках, вони здаються доволі простими. Але досить їх приміряти, як відкриваються несподівані нюанси, — розповідає Ксеня про колекцію. — Це глибокі пройми, які відкривають талію, та розрізи на спині, які відкривають спину. В статиці ці деталі непомітні.
Поруч із Олександром Каневським, Лілією Літковською, дуетом Каменська — Кононова та Артемом Климчуком Ксеня Марченко та бренд X’U представляє найновіше покоління українських законодавців від моди. Вони створюють нову філософію, досі не притаманну українській моді. Їхнє особливе світовідчуття дається взнаки в усьому — починаючи від крою одягу й закінчуючи особистостями самих дизайнерів. Ця молода кров — кипуча та бунтівна (адже українська мода досі не переживала жодних революцій, тож уже час!), вона «йде пробоєм», закриваючи очі на вимоги ринку й особливо не прислухаючись до побажань клієнтів. Такі собі українські фешн-панки в інтерпретації XXI сторіччя. Утім, за словами Ксенії Марченко, є ще молодша генерація. У великий модний світ вони торують собі дорогу через мережу. Такі дизайнери, як Маша Рева та Філ Бананов, ще невідомі завсідникам Ukrainian fashion week, але вони вже вибудовують свій бізнес завдяки соціальним мережам в інтернеті, викладаючи туди зображення створеного одягу.
— У кожного з нас є свій стиль, для нас украй важливо залишатися самими собою, — змальовує дизайнер своє покоління модників. — Ми не озираємося ні на кого, все, що потрібно, ми знаходимо в собі й намагаємося відтворити це у своїх колекціях. У кожного з нас є своя лінія, і ми не прислуховуємося до клієнтів, до вимог ринку, ми йдемо пробоєм. Щоправда, не завжди вдало. Звісно, є й поразки, але дуже приємно, що є люди, які розуміють, що саме ми намагаємося відстояти, і підтримують нас у цьому.
Щодо стилю переліченої вище фешн-когорти, як правило, вживають прикметник «космополітичний». Часто це слово звучить і на адресу бренду X’U.
— Можливо, — знизує плечима Ксеня. — Річ у тім, що я свій стиль вибудовую не на традиціях української моди та народного костюму, як багато хто з наших дизайнерів. Мабуть, тому приклеївся такий ярлик. Мій одяг — поза географічними чи етнічними рамками, він не прив’язаний до жодних традицій.
Так само, до речі, як мода всесвітньо відомих брендів Rick Owens, Gareth Pugh (детальніше про ці марки див. «День» від 23 жовтня 2008 року), які представлені в бутіку Chambre. Перебувати в одному просторі з такими марками, відомими своїм химерним концептуалізмом та технологічним «вищим пілотажем», для Ксенії Марченко, з одного боку, — аванс, а з другого, — безумовне досягнення. Зрештою, як каже директор готелю «Воздвиженський» Інна Перевезенцева-Окатова, хто, як не такі імениті марки, мають підтримувати талановиту молодість?
— Передусім Chambre — це місце, де все перебуває в русі, все змінюється, постійно з’являється щось нове та авангардне, це місце для зустрічі як людей та трендів, так і імен дизайнерів, — каже Інна Перевезенцева-Окатова. — Так, нещодавно в Chambre була представлена колекція Федора Возіанова. Наші модниці із задоволенням купують одяг українських дизайнерів, бо він бездоганної якості. Колекція Ксені Марченко здалася мені дуже свіжою, її лінії чисті та лаконічні. Певна філософія відчувається в усьому, що створює цей дизайнер. Я бачу, що в неї є великий потенціал та бажання розвиватися. Дивитися в бік виключно світових трендів було б неправильно. Тренди потрібно знаходити й удома.
