Широко розрекламована акція, як очікувалося, мала зламати
стереотип про те, що така реклама в нас — це часто просто чванькувате торохтіння
про невиїдене яйце. Однак, судячи з усього, з таким надзавданням організатори
поки що не справилися. В умовах конкурсу говорилося, що фірма «Ротманз»
залишає за собою право використати надіслані праці у своїх рекламних цілях.
Роботи авторам не повертаються. Ця обставина змусила відвернутися переважну
більшість поважаючих себе фотографів від сумнівного щастя. Похмурі прогнози
перевершили всі очікування. З п’ятдесяти робіт, які вийшли у фінал, лише
десяток гідні уваги, а решта — це або наївне аматорство, або відверта халтура.
Проте не в цьому річ — виставкою більше, виставкою менше — земля не перевернеться.
Знаменно саме те, що рекламна кампанія фірми, претендуючи на певну художню
ініціацію, розраховує на лаври найкращої рекламної кампанії року. І найцікавіше,
що факт провалу основної суті ідеї ніхто не захоче помічати. Реклама відбулася
за будь-якого розкладу. І річ не у «високолобому» фотомистецтві, а в просуванні
торговельної марки. Тож «волання» автора цієї статті про те, що «король
голий» — суті справи не змінюють.
І все-таки не хотілося б закінчувати на такій песимістичній
ноті. Приємно, що Назар Гріник, організатор виставки і представник рекламних
інтересів «Ротманз» визнає очевидне. За його словами, вибирати з двох тисяч
надісланих робіт практично не було чого. Наступного року організатори виставки
постараються забезпечити вищий рівень представництва для фотопраць і тоді
справді можна буде говорити про стиль «Ротманз» і про якусь культурологічну
спрямованість акції.
№241 16.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
