– Спочатку й думки не було влаштовувати в нас фотовиставку газети «День», бо зала нашої літературної вітальні давно вже звикла до виставок суто художніх, – розповідає Тетяна Слабко, директор бібліотеки Сумського державного університету , де наприкінці березня відкрилася фотоекспозиція «Дня». — Бажання ж таке виникло після зустрічі з головним редактором «Дня» Ларисою Івшиною, яка справила на всіх неабияке враження – передусім умінням тримати удари найкаверзніших запитань, а то й повертати їх у висхідні позицiї. Вплинули й відгуки знайомих та колег, які відвідали цю виставку в Мистецькому центрі «Собор».
Відкрив експозицію проректор СумДУ О.С. Тєлєтов , старання якого значно сприяли цій події. Він відзначив, що у студентства є чудова нагода побачити й осмислити те, що за теперішніх «непередплатних» умов не завжди доступне для широкого загалу, та поділився своїми особистими враженнями від газети як постійний її читач.
... Сергій Шаповалов, доцент кафедри прикладної математики , «затримався» біля галереї фоторепортерів сучасних зірок політичного подіуму (автор – В. Мiлосердов). Допитуюся: чому б це? Що саме затримало. «Цікаві асоціації виникають, – відповідає. – Існують різні погляди на сутність часу як субстанції. Одна з них вузьковідома: не час пливе, а ми – в часі, відбиваючись у його елементарних частках, миттєвостях своїм колишнім і прийдешнім водночас. Є в цьому щось. От дивлюся на усмішку Лазаренка, згадую деякі події з його життя: прем'єрство, партійне лідерство, втечу та пошук політичного притулку – і фоториси оживають, одна й та ж усмішка робить обличчя то внутрішньо зосередженим, то відверто лукавим. А відтак – і мить, що відбила цей образ, не виглядає зупиненою...»
Лариса Батраченко, старший викладач кафедри українознавства : «Розглядала фото страйкуючих шахтарів із хлібом на Трухановому острові, й згадалося, як нещодавно в знайомої бабці побачила... сухарі, закриті в банки. До сліз пройняло... Різні, начебто, прояви теперішнього: хліб страйкарів і консервовані сухарі – а об'єднуються в душі гіркотою, болем, сльозою... Ні, не співчуття, а образа за наш працелюбний і безмірно терплячий народ...»
В експозиції взагалі переважають мінорні тони. Як написала в книзі відгуків студентка медфаку Ю. Москаленко : «не виставка, а історія хвороби нашого суспільства». Гарний вислів, влучний. І надію породжує, адже знання діагнозу – це вже півшляху до зцілення. Ні, не випадково наше мовне коріння подарувало й таке непересічне слово, як «світлина»: об'єктив завжди відбиває світ, навіть якщо в ньому і панують відтінки чорного кольору. Тому не призначеною, а визначеною самими відвідувачами квінтесенцією експозиції стала робота В. Марущенка «Сонячний день», яка потроху стає візитною карткою газети в засобах масової інформації.
Подібні «вилазки» зі стольного граду в одну з провінційних столиць потрібні й корисні як для газети, так і для її теперішніх та потенційних прихильників.
Наприклад, в унiверситетi деякі куратори студентських груп провели екскурсії по виставцi, які вилилися в жваве обговорення та дискусії як про представлені фотографії, так і про саму газету «День», із матеріалами якої можна ознайомитися .
А ось декілька записів у книзі відгуків на виставках «Дня» в Сумах у Мистецькому центрі «Собор» і університеті:
«День» — газета вищого гатунку не тільки у словесному баченні світу, але й фотографічному. Це яскраво засвідчила виставка. (Антоніна Кохан, журналіст)»
«Щиро вражена побаченим на виставці. Кожна фотографія — це мить, що зупинилась для того, щоб стати документом, живим свідком нашого часу. (Коваль М.П., викладач училища мистецтв)»
«У виставці бачу два світи: один потопаючий у розкоші, інший — у злиднях. Мені 70 років. Я жалкую, що дожив до цього катаклізму. (Власов, пенсіонер)»
«Сподобалася фотовиставка. Є минуле, нинішнє. Отже, буде і майбутнє. Яке?..» (М. Марков)»
«Яке? Кольорове! Адже чорно-біле вже було... (Ігор Ковзан)»
«Виставка відверта, як історія хвороби нашого суспільства... (В. Чубур, письменник)»
«Журналісти пишуть історію словом, фотожурналіст має більш складне завдання — відтворити у єдиному кадрі суть події. Він не має багато слів у своєму арсеналі — лише один кадр. Один кадр... І людина все розуміє без слів. (Т. Карпенко, студентка)»
«Фотографія «Сонячний день»... Можливо, кожний iз нас хоче мати таку насолоду, як дівчина, котра біжить назустріч щастю ... (Білоус Оля, економічний факультет)»
«Взагалі, я вважаю, що цю виставку варто було влаштувати. Вона дуже злободенна і досить точно показує життя нашого суспільства. (Шеберстов В., студент інженерного факультету)»
Виставка експонуватиметься в сумському університеті до середини квітня.
