За ініціативи голови Полтавського обласного осередку Товариства «Просвіта», народного депутата Миколи Кульчинського створено оргкомітет зі збору коштів на екранізацію роману «Чорний Ворон» Василя Шкляра. Ідея зняти картину за твором цього відомого письменника давно вже обговорювалася серед читацької аудиторії. Тим більше, що найновіша на сьогодні Шклярова книжка про гайдамаків Холодного Яру буквально проситься бути зафільмованою. Для цього у неї є практично все: захопливий сюжет, батальні сцени, любовна лінія, детективні елементи, дотепний народний гумор і високе патріотичне звучання.
«Це готовий сценарій для бойовика», — каже полтавський книготорговець Микола Мірошниченко, на розкладці котрого «Чорний Ворон» довго не залежується. Книгу охоче купують студенти, викладачі, за нею приїздять люди з різних районів області.
Однак зважаючи на стан розвитку й рівень бюджетної підтримки вітчизняного кінематографу, годі було і сподіватися на здійснення читацьких мрій, якби не ініціатива небайдужої громадськості.
«Роман — динамічний, сучасний у всіх аспектах. Прочитавши його, я зрозумів, що з нього може вийти гарний фільм, — розповідає «Дню» Микола Кульчинський. — Став цікавитися, скільки це коштуватиме? Чи погодиться Шкляр написати сценарій? Спочатку я подзвонив режисерові Олесю Янчуку й письменникові Михайлу Слабошпицькому, розповів про свій задум, а через деякий час мені кажуть, що і Шкляр не проти екранізації. Таким чином, ми домовилися створити оргкомітет зі збору коштів, запросили до нього голову Національної спілки кінематографістів Сергія Тримбача, народного депутата Олеся Донія та інших осіб. «Чорний Ворон» вражає тим, що показує справжній характер молодих людей, які горіли прагненням свободи, добра для України й українського народу, незважаючи на поразку в національно-визвольних змаганнях, завоювання України Московщиною і винищення половини нашої нації. Я донині не зустрічав подібного роману. Він викликав у мене довіру та хвилювання. Ми хочемо підняти велику громадську хвилю і закликати людей уперше створити фільм за народний кошт».
Це шляхетне починання підтримала і Ліга українських меценатів. Її виконавчий директор Михайло Слабошпицький переконаний: під проект удасться зібрати необхідні 20 млн. гривен (або 2,5 млн. доларів), принаймні кілька людей уже зголосилися надати посильну грошову допомогу. Орієнтовна фінансова планка на цей рік — 6 —7 млн. грн., які сподіваються отримати не тільки від мешканців України, а й від діаспори.
Прикметно, що ініціатори екранізації роману «Чорний Ворон» зовсім не розраховують на державну підтримку, зокрема з боку Міністерства культури, усвідомлюючи ідейне спрямування чинної влади. Василь Шкляр навіть трохи пожартував з цього приводу: в ефірі програми «Правда Романа Скрипіна» на каналі ТВі письменник заявив, що якби народний депутат, регіонал Вадим Колесніченко виділив кошти на фільм, то йому б запропонували знятися у фільмі — в ролі українофоба.
Але загалом члени оргкомітету налаштовані оптимістично, зважаючи хоча б на їхній попередній досвід проведення культурних імпрез. Наприклад, Микола Кульчинський упродовж восьми років влаштовує в Полтаві фестиваль мистецтв «Мазепа-фест». Також депутатові вдалося зібрати гроші на пам’ятник гетьманові Івану Мазепі (скульптор Микола Білик), який, щоправда, досі не встановлений в обласному центрі через позицію попереднього керівництва міста й нині зберігається в Києві на творчо-виробничому комбінаті «Художник». Зрештою, Олесь Доній теж може заслужено пишатися досягненнями у реалізації літературно-музичних акцій — київської, харківської й луцької «Барикад», «Дня Незалежності з Махном», «Гайдамаків.UA», що відбулися завдяки підтримці спонсорів.
Утім перед оргкомітетом стоїть не тільки фінансове питання, але й не менш важлива проблема пошуку режисера й виконавця головної ролі, котрих обиратимуть на конкурсній основі. На думку мистецтвознавця Вадима Скуратівського, дуже важливо, щоб зібрана сума потрапила до «того» режисера і щоб ця картина була саме «його» проектом (або, за Шкляром, «фільмом усього життя»). Допоки триває кастинг, громадськість жваво обговорює потенційні кандидатури. Так, Скуратівський вважає, що екранізувати «Чорного Ворона» могли б Сергій Маслобойщиков, Олесь Янчук, Олесь Санін і Тарас Томенко. Хтось називає ім’я Єжи Гофмана, а деякі дотепники взагалі пропонують запросити на зйомки Володимира Бортка, який би таким чином реабілітувався за відверто імперську версію «Тараса Бульби». Хоча щодо останньої пропозиції Вадим Скуратівський налаштований скептично. «Бортко — добрий режисер, але він не в тому віці та не в тій свідомості, щоб зрозуміти задум фільму, — говорить Вадим Леонтійович. — Однак це був би гарний ляпас російському націоналізму».
