Ювіляр — постійний експонент Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові та за межами України, учасник великої кількості вітчизняних і зарубіжних виставок, давно заявив про себе як дослідник і аналітик розвитку та історії львівського гутного скла. Франц Черняк — професор кафедри художнього скла Львівської академії мистецтв, яка є його альма-матер, бо вчився в цьому виші, тоді це був Інститут прикладного та декоративного мистецтва, а педагогами майбутнього народного художника України були Роман Сельський і Карло Звіринський.
Дуже важливо, говорять мистецтвознавці, що впродовж усіх етапів творчості Франца Черняка в його роботі існував дуже важливий момент — емоційне сприйняття скла, яке художник задекларував словами, що стали його творчим кредо: «Треба любити й «бачити» сам матеріал». Таке тремтливе ставлення до матеріалу, наголошують колеги, дозволило митцеві ввести скло як мистецтво у світ людини, наповнивши його потужним магнетизмом.
«Передовсім про Черняка можна сказати, що це — людина, цілковито віддана мистецтву від самої молодості, коли він почав опановувати фах кераміка, — говорить проректор Львівської академії мистецтв, професор Роман Яців. — А далі ввійшов у художнє скло, і ввійшов надзвичайно органічно, тому що починав як майстер, як помічник, що відстежував технологічні процеси на Кераміко-скульптурній фабриці, і це давало йому можливість працювати як експериментатору. Згодом досконало вивчив технології, й це допомагало йому надалі вийти на певні ідеї формотворчого характеру. У 1970-ті роки Черняк вписався в певну тенденцію, яка мала місце у Львові, із відродження класичного розуміння скла й зацікавлення саме гутою, що для Львова мало принципове значення (і воно потім уже виросло в явище міжнародного характеру). Чернякові саме в цій галузі вдалося знайти філософію матеріалу. Він не розглядає скло відрубно від інших явищ декоративного мистецтва, а навпаки, інколи використовує, наприклад, метал, дерево, комбінує ці матеріали для того, щоб створювати образ. Йому вдалося знайти свою міру розуміння скла. У Академії мистецтв була наукова сесія, присвячена його творчості, і я виступив із доповіддю «Гострота і м’якість як будуючі сили мистецького імперативу Франца Черняка», зважаючи на те, що в його концепції присутня дуже гостра спостережливість та інколи оперування такими засобами, як контраст, як поєднання різних матеріалів, а з другого боку — дуже м’які лінії, дуже тонка й делікатна праця, опрацювання окремих деталей, дуже коректне ставлення до кольору. Франц Черняк — художник-професіонал, автор технічних відкриттів, чиї здобутки дозволяють говорити не лише про масштабний експериментально-новаційний підхід до вирішення проблем художнього склоробства, а й про вплив на розвиток школи львівського художнього скла від 1980 року і до сьогодні».
Сам Майстер так сказав про свій фах у одному з інтерв’ю: «Скло — моє життя. Гаряча маса — магічна. Усі мої твори виконані за давньою технологією — гутною, без будь-яких форм. Тому вони вільні за пластикою. У роботі зі склом важливо використати його таку властивість, як текучість гарячої маси. Творчі ресурси в цьому матеріалі невичерпні. Я й зараз не впевнений, що скло розкрило мені всі свої таємниці...»
Експозицію до 75-річчя Франца Черняка розгорнуто у Музеї Львівської академії мистецтв (головний корпус, вул. Кубійовича, 38, 2-й поверх).
